Антите́за, антитезис (др.-греч. ἀντίθεσις — противоположение от ἀντί — против + θέσις — тезис) — риторическое противопоставление текста, стилистическая фигура контраста в художественной или ораторской речи, заключающаяся в резком противопоставлении понятий, положений, образов, состояний, связанных между собой общей конструкцией или внутренним смыслом[1]. Автор мечтал и в своих произведениях. В «Алых парусах» он задает вопрос: «В чем секрет человеческого счастья? … Ведь алый цвет говорит куда больше, чем красный: он наполнен романтикой, какой-то тайной, страстью, он манящий, а не агрессивно-вызывающий и простой, как.. Скажу вам по секрету, Ей только там и место. Лонгрен. И ты говоришь, что моя Мария в раю? Эгль. Сдаётся мне, что это именно так, дружище. … Хин Меннерс. Обжора! Эй красный нос, а ты о чём думаешь? Кучерявый с красным носом. Я думаю о куриных крылышках… Ассоль говорила с теми, кого понимала и видела. -- "Здравствуй, больной, -- сказала она лиловому ирису, пробитому до дыр червем. -- Необходимо посидеть … Вы видели, что привезен красный шелк; из него под руководством парусного мастера Блента смастерят "Секрету" новые паруса.
Портрет героя: «Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й плямах від хімічних препаратів».Вигляд рук: «рука вся поцяткована такими ж шматочками пластиру і вкрита плямами від міцних кислот».Про професію: «…Я – детектив-консультант».Захоплення: «Вміння грати на скрипці», «вправний фехтувальник, боксер і шпажист», «Він уже багато років дотримувався системи робити короткі виписки з газетних заміток, що стосувались людей і подій, тож важко було знайти особу чи факт, про які він не міг би негайно дати якихось відомостей», «його захопленням була хімія», опера.Риси характеру: «Холмс, безперечно, був не з тих, з ким важко жити поряд. Він різко вирізнявся спокійним характером і сталістю в звичках», «Його енергія не мала меж», повага до старих(місіс Хадсон), дружба (лікар Вотсон).Сміх: «…Я взагалі не чув, щоб він сміявся часто, і завжди його сміх віщував комусь лихо…».Чесність: «…поряд з успіхами обов’язково повинні занотувати й оцю мою невдачу».Інші деталі: «…Шерлок Холмс мав дивовижну здатність за бажанням відволікатися від думок, що обсідали його», «…він примудрився не зрадити властиву йому котячу пристрасть до охайності», «…одним із недоліків Шерлока Холмса, якщо це справді можна назвати недоліком, було те, що він майже ніколи і ні з ким не ділився до кінця своїми планами доти, доки цілком їх не здійснював», «йому була властива нелюбов до всякої гласності», «Його похмурій і не схильній до марнославства натурі були неприємні галасливі похвали…».Вміння зрозуміти людину: «… Я ніколи не кохав, Вотсоне, але якби мою кохану спіткала така смерть, я, можливо, діяв би так само…».
Портрет героя: «Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й плямах від хімічних препаратів».Вигляд рук: «рука вся поцяткована такими ж шматочками пластиру і вкрита плямами від міцних кислот».Про професію: «…Я – детектив-консультант».Захоплення: «Вміння грати на скрипці», «вправний фехтувальник, боксер і шпажист», «Він уже багато років дотримувався системи робити короткі виписки з газетних заміток, що стосувались людей і подій, тож важко було знайти особу чи факт, про які він не міг би негайно дати якихось відомостей», «його захопленням була хімія», опера.Риси характеру: «Холмс, безперечно, був не з тих, з ким важко жити поряд. Він різко вирізнявся спокійним характером і сталістю в звичках», «Його енергія не мала меж», повага до старих(місіс Хадсон), дружба (лікар Вотсон).Сміх: «…Я взагалі не чув, щоб він сміявся часто, і завжди його сміх віщував комусь лихо…».Чесність: «…поряд з успіхами обов’язково повинні занотувати й оцю мою невдачу».Інші деталі: «…Шерлок Холмс мав дивовижну здатність за бажанням відволікатися від думок, що обсідали його», «…він примудрився не зрадити властиву йому котячу пристрасть до охайності», «…одним із недоліків Шерлока Холмса, якщо це справді можна назвати недоліком, було те, що він майже ніколи і ні з ким не ділився до кінця своїми планами доти, доки цілком їх не здійснював», «йому була властива нелюбов до всякої гласності», «Його похмурій і не схильній до марнославства натурі були неприємні галасливі похвали…».Вміння зрозуміти людину: «… Я ніколи не кохав, Вотсоне, але якби мою кохану спіткала така смерть, я, можливо, діяв би так само…».