Омар Хайям — видатна особистість середньовічного Сходу, один із учених свого часу, філософ, математик, астроном, поліглот і поет. Все світню славу принесли йому невеликі чотиривірші — рубаї. Вони вражають філософською глибиною і лаконічністю форм, сміливістю думок і любов’ю до життя. Чотиривірші, з’єднані в одну збірку «Рубайят», різноманітні за своєю тематикою. Тут є і роздуми про сенс людського життя, про нескінченність пізнання, про справедливість і гідність. Вічні цінності життя, радість і печаль буття розкриваються в безсмертних віршах Хайяма. Проникнувши в таємниці філософії, медицини, астрономії, Хайям випередив свій час у пізнанні різних сторін життя, і проте зізнається в своїх віршах:
Я тільки й знаю, що знання шукаюВ найглибші таємниці проникаю.Я думаю вже сімдесят два рокиІ бачу, що нічого я не знаю.(Переклав з фарсі Василь Мисик)Найвищою цінністю в уявленні поета є саме життя, свобода, знання, спілкування з мудрецями і природою, з друзями. Оспівуванню любові і простих людських радощів присвячено багато рядків Хайяма:
Боюся, що більше ми не вернемось додомуНі з ким не стрінемось у обширі земному.Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм!Бо що нас потім жде, не дано знать нікому.
Повестью «Заколдованное место» (четвёртой), заканчивается вторая часть «Вечеров на хуторе близ Диканьки». Впервые была напечатана в 1832 г. во второй книжке «Вечеров». Отсутствие рукописи делает невозможным определить точную датировку написания повести. Предполагается, что она относится к ранним произведениям Н.В.Гоголя и относится к периоду 1829 - 1830 гг.
В сюжетной линии переплетаются два главных мотива: поиск клада и безобразия, творимые чертями, в заколдованных местах. Сама повесть берёт начало в народных фольклорных рассказах, в которых основным лейтмотивом проходит мысль о том, что богатство, полученное у нечистой силы, счастья не приносит. В чём-то она перекликается с «Вечером накануне Ивана Купалы». Автор обличает жажду обогащения, неуёмную страсть к деньгам, которая однозначно приводит к катастрофическим последствиям, а приобретённые деньги превращает в мусор. В основе повести лежат народные поверья и легенды о заколдованных «обманных местах».
