Литература: На чем основывалась запорожская буду

На чем основывалась запорожская буду

👇

Ответ:

kotkat2014

03.10.2021

Запоро́жская сечь (укр. запорізька січ) , войско запорожское низовое — военный и административный центр запорожского казачества, который находился за днепровскими порогами в xvi—xviii веках. по мнению исследователей, первая крепость за днепровскими порогами (т. наз. хортицкий замок, прототип запорожской сечи) — была построена князем дмитрием вишневецким в 1553 году на острове малая хортица и просуществовала до 1557 года. в настоящее время этот остров носит имя байды. [1] казаки собственно низовые (другое название запорожских) впервые упоминаются в письме великого князя литовского сигизмунда августа «козакам тем, которые, из замков и городов украинских съехавши, на низу проживают» (1568 г.) . с середины 1580-х годов низовые (запорожские) казаки именуются сечевыми. имена первых организаторов войска запорожского и строителей первой сечи в источниках не сохранились, характер их первоначальных боевых средств и район первоначальной деятельности запорожцев остаются неизвестными.

4,4(75 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

зика23

03.10.2021

Вот и кончилась война,

И домой вернулся я,

Что увидел, Боже мой!

Нету дома,Нет детей

И нет жены.

Под камнями скребут мыши,

Все деревья сожжены.

Ну а я то был танкистом,

А в награду получил-

Я не знаю, что мне делать,

Я побрел куда-то вдаль,

Здесь был дом, семья и дети,

Был здесь отдых у ручья,

Тут стояла бы беседка

Виноваты тут не немцы ,

Виноват здесь был лишь я...

Не успел предупредить их,

Но теперь я , не увижу

Не увижу никогда-

Как мы будем у ручья

Вновь плескаться ,

И купаться .

Всё-таки виноват был только я..

4,7(95 оценок)

Ответ:

ProgramAkkaunt

03.10.2021

Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала важке підневільне життя жінок-кріпаків. Не стала винятком і повість» Інститутка", де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катерини, бабусі. Життєрадісним характером, волелюбністю і оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла у чужих людей. У десять років її забрали до панського двору і примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. А одного разу панночка мало не задушила свою покоївку. Устина покірна мовчки терпить всі знущання. Хоч дівчина і підкоряється панам, але весь час мріє про свободу: «коли б воля, заспівала б так, щоб і в селі звучало...» звільнилася вона від кріпосної неволі, коли Прокопа звільнив її. І хоча їй і в місті доводилося важко працювати, але вона відчувала себе щасливою. Устина була безмежно вдячною Прокопу за те, що він звільнив її з кріпацтва. На відміну від Устини, Катерина була вільною козачкою. Вийшовши заміж за кріпака Назара, змушена була працювати на панів. Спочатку вона догоджала їм, намагалася роботою заслужити подяку. А натомість-закиди шматком хліба, їй не дозволили навіть побути біля хворої дитини. Після смерті немовляти Катерина перестає коритися панам. Вона сміливо заявляє: "Тепер я вже не боюся вас! Хоч мене живцем з'їжте тепер!"Вона дуже сумує за дитиною, життя для неї стало безглуздим, безрадісним. Катерині не вистачає сили волі, стійкості і наполегливості. Вона "...не захотіла в світі жити", покінчила життя самогубством. Трохи в іншому плані описана бабуся. Вона зовсім примирилася зі своїм підневільним становищем. На питання Устини, чи залишиться Бабуся в цьому пеклі і далі буде терпіти знущання, старенька відповіла: "і буду терпіти, пташка!"Хоч бабуся і покірна панам, у неї не зникли такі людські риси, як справедливість, чесність, почуття власної гідності. Вона завжди говорила спокійно, ходила тихо, не метушилася, не звертала уваги на лайливе слово панночки: «як не лає, як не кричить на неї пані, - бабуся не лякається, не метушиться...» ось такі вони - чесні і працьовиті, щирі і волелюбні жінки-кріпаки-героїні повісті "Інститутка". Цими образами Марко Вовчок показала моральну перевагу кріпаків над панами, підтвердила готовність Катерини та Устини дорогою ціною заплатити за свободу і незалежність. Прокоп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти свавілля поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю і схопила за волосся Устину, терпінню його прийшов кінець. Прокіп схопив збожеволілу панночку за обидві руки і рішуче заявив: "досить, пані, досить!.. Цього вже не буде! Досить!"Він грізно застерігає і пана, щоб той не підходив, так як відчував, що здатний вчинити розправу над ненависними Панами. Назар теж ненавидить панів, хоче втекти звідси. Втечу він вважає єдиним отримання свободи. Чесність, щирість, почуття власної гідності Назара і Прокопа. В образах селян втілені типові риси більш свідомої частини закріпаченого селянства. Щоденні знущання панночки над кріпаками впливають на Прокопа. Він глибоко переживає за долю кріпаків, за своє власне життя. "А Прокоп ніби ніч темна ходить", він усвідомлює необхідність переходу до рішучих дій, але боїться за долю Устини. Саме це і стримує його. Назар в чомусь поступається Прокопу. Він так відкрито не виступає проти панів, не заступається за дружину, не відстоює її право доглядати за хворою дитиною.

4,8(55 оценок)

Это интересно:

Образование

06.01.2021

Клюква стоит 250 рублей за кг, а малина 200....

Образование

16.03.2023

Решить систему уравнений x2 + y2 + xy = 3...

Образование

05.08.2020

Решить систему уравнений x2 + xy +y2 = 13...

Образование