В 5-ой главе романа А. С. Пушкина "Дубровский" осенний пейзаж передает состояние Владимира после смерти отца, его “душевную скорбь”. Душевному состоянию героя соответствует состояние природы: осень, холодный день, полуобнаженные деревья, “сучья поминутно задевали и царапали его, ноги его поминутно вязли в болоте”, “сел на холодный дерн”. “Будущее для него являлось покрытым грозными тучами”. Метафора “грозные тучи” соединяет эти состояния человека и природы. Он “долго блуждал по незнакомому лесу” – эта фраза тоже является метафорой, передает и внутреннее “блуждание” героя, не решившего, что предпринять.
Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. у сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею. одразу, ще з перших рядків твору видно, що митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. водночас митько – не боягуз. можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати василя кинувся саме він. але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ митька привабливим та по-своєму оригінальним. мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь. повість «химера лісового озера, або митькозавр із юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди сергія та митька. історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію а замість цього почали полювати на страшного митькозавра. наприкінці твору той виявився простим хлопцем василем, який вирішив розіграти двох друзів. за веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію в. нестайка «тореадори з васюківки». подробнее - на -
Граф лев николаевич толстой - один из наиболее известных писателей и мыслителей, один из величайших писателей-романистов мира. участник обороны севастополя. просветитель, публицист, религиозный мыслитель, его авторитетное мнение послужило читать дальше родился9 сентября 1828 г., ясная поляна, тульская губерния, российская империяумер20 ноября 1910 г. (82 года), станция лев толстой, рязанская губерния, российская империяв браке ссофья андреевна толстая (1862-1910 гг.)родителиниколай ильич толстой, мария николаевна волконскаядетиандрей львович толстой, варвара львовна толстая, николай львович толстой, петр львович толстой, […]цитатастарость — самая большая неожиданность в жизни.
