анализ: События в повести фантастичны, похожи на сказку. Повествование насквозь пропитано духом фольклора, легенд. Основное действие сосредоточено вокруг жителя Диканьки — кузнеца Вакула и героя всех русских поверий — беса. Завязкой повести можно считать разговор Оксаны, первой красавицы села, с Вакулой, влюбленным в нее до беспамятства. Оксана дает кузнецу обещание выйти за него замуж, если он принесет ей черевички — такие, какие носит сама императрица. Кульминационным моментом повести,является чудесный полет Вакулы на черте до Петербурга и обратно. В результате он добывает своей возлюбленной башмачки. В развязке Вакула мирится с отцом Оксаны, с которым был не в ладах, и берет замуж красавицу.
краткий пересказ:
схож с анализом, и если посм в интернете он длинный.
Как-то так
Відповідь:
Грушницький – герой глави “Княжна Мері”. Він представляється читачеві як юнкер, який, перебуваючи на Кавказьких водах, видає себе за розжалуваного в солдати офіцера. Грушницкий бажає грати роль особливої людини – він наполегливо одягається в стару солдатську шинель, старанно грає роль страждальця, якого несправедливо вивели з першого Ешалону військових. Грушницький спочатку був задіяний як один з персонажів любовного трикутника “Грушницький – Мері – Печорін”, що виконує роль першого коханого, але відтисненого потім на рівень невдачливого суперника. Справа не обійшлося без гри Печоріна – він і розповів дівчині про порожнечу суперника, його незначність, в результаті чого Мері перестає бачити в ньому бажаного гостя, і вважає його набридливим співрозмовником. Що стосується характеру та особистісних якостей, Грушницький – самозакоханий і не такий вже і розумний персонаж. Він вибирає для себе маску трагічної таємничості, живучи модними звичками і уявленнями сучасників. Грушницький є слабкою натурою, його гру легко викрити, що і довів Печорін. Марнославний герой не може змиритися з поразкою і мстить кривдникові, зближуючись з сумнівною компанією і розпускаючи брудні чутки про суперника. Про велику підлість цього персонажа говорить вчинок його і його зграї напередодні дуелі: вони залишають пістолет Печоріна незарядженим і надіються втілити свій мерзенний план. Фінал: Грушницкого вбивають, княжна Мері переживає духовну драму, Печорін не розуміє, перемога це чи поразка. Грушницький тут є певним антиподом Печоріна, його “кривим дзеркалом”
Джерело: https://dovidka.biz.ua/geroy-nashogo-chasu-obraz-grushnitskogo/
Пояснення:
