Моїм улюбленим літературним героєм є Остап Бендер — головний персонаж відомих багатьом поколінням читачів книг І. Ільфа і Є. Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Звичайно ж, це не ідеальна людина і не «херувим», як казав про себе сам Бендер. Більше того, мені не хотілося б у реальному житті зустрітися з таким спритним комбінатором.
Якщо слідувати сухим фактам, то Остап Бендер — це звичайний злочинець і аферист, який пограбував наївну вдову, який обдурив членів товариства «Меча і Орала», який для свого збагачення користувався чужою дурістю і «безкорисливо любив гроші». Але, як не дивно, більшості читачів, зокрема мені, він здається привабливим.
Мені дуже подобається незлобивість і життєлюбність цього персонажу. У яких би обставинах не опинився Остап Бендер, він ніколи не падає духом і радіє тому, що у нього є, він не впадає у відчай і придумує нові плани.
В Остапі мені подобається і те, що, незважаючи на постійний брак коштів, він не був скнарою, як його приятель Іполит Матвійович. Він міг з комфортом і навіть розкішшю обставити контору «Рога і копита», організувати шикарний обід для друзів і купити букет для дівчини на останні гроші.
Але найбільш усього в Остапові мені подобається те, що він дуже життєвий образ. Його можна засуджувати, ним можна захоплюватися, до нього, як до живої людини, можна ставитися з пошаною або зневагою. Але я впевнений, що літературного героя будь-якого твору треба сприймати таким, яким він створений автором. На мій погляд, авторам «Дванадцяти стільців» і «Золотого теля» вдалося створити безсмертного героя, який давно увійшов у ці нетлінні романи з одеських вулиць, який назавжди залишився оптимістичним і винахідливим комбінатором «усіх часів і народів».
Онегин в начале романа был лицемерным,холодным,бездушным человеком.Он обольщал девушек,не вдумываясь в последствия этого обольщения.Евгений Онегин вел праздную жизнь,не был обременен никакими заботами,думал только о себе,о том как доставить себе удовольтвие.Для того,чтобы стать личностью Пушкин пропутил главного героя через испытания дружбой и любовью.Убийство друга ,любовь Татьяны-все это сподвигло Онегина на внутреннние изменения.Из бездушного чурбана он страновится более внимательнее,начинает ценить чувтва других людей.
Татьяна в начале романа была скованной,застенчивой,очень набожной девушкой,однако,она была достаточно смелой,т.к не каждая в то время пошла бы на такой шаг,как признаться молодому человеку в любви.Внутренние качества Татьяны:простота,романтизм,честность,благородство,преданность,мужество.В конце романа Она предстает перед нами уверенной свецкой львицой,которя уважает себя и знает себе цену.