Илюша - двенадцатилетний мальчик с незначительной внешностью, горбоносый, с вытянутым, подслеповатым лицом, выражающим "какую-то тупую, болезненную заботливость". Автор подчеркивает, насколько бедно выглядел этот крестьянский мальчик: "На нем были новые лапти и онучи; толстая веревка, три раза перевитая вокруг стана, тщательно стягивала его опрятную черную свитку". А свою низенькую войлочную шапочку, из-под которой торчали острые косицы желтых волос, он то и дело натягивал на уши обеими руками.
Илюша отличается от остальных деревенских мальчиков своим мастерством интересно и увлекательно пересказывать страшные истории. Он поведал друзьям 7 историй: о домовом, которая приключилась с ним и его товарищами, об оборотне, про покойного барина Ивана Ивановича, о гадании в родительскую субботу, об антихристе Тришке, о мужике и лешем, и о водяном.
Топсі - маленька дівчинка-рабиня, яка ніколи не відчувала доброго до себе ставлення. Вона звикла виживати у ворожому їй світі за до крадіжок і брехні. У родині Сен- Клерів її намагалися навчити працювати, дати елементарні знання. Однак усі намагання були марними. Афелія, якій брат подарував чорну Топсі, упала у відчай через непокірність і неслухняність дівчинки. Урок християнської любові продемонструвала лише Єва яка полюбила Топсі. Афелія, жінка прогресивних поглядів, визнала, що вона не могла просто обійняти й пригорнути до себе маленьку сироту, бо вона - чорношкіра.
