Тема: спів коника і цвіркуна – це звуки природи, символи життя, поезія землі.
Ідея: людина і природа – одне ціле, рівнозначні частинки Всесвіту, лише у гармонії вони почуватимуться щасливими.
Головна думка: автор дає живу картину літнього дня, яку відчуваєш так само реально, як і затишок натопленої кімнати взимку, коли в полях бушують заметілі. Звукові, зорові, дотикові враження зливаються в єдине ціле. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в звичайнісінькому.
Сюжет: результати дії сонця і морозу аналогічні – усе живе завмирає. Влітку про життя нагадує невтомний голосок коника, а взимку – пісня цвіркуна, яка лунає все голосніше, пронизливіше… І мимоволі в цю вечірню годину згадується коник, що сховався серед трави на пагорбі. Таким чином цвіркун і коник утворюють композиційне коло, підтверджуючи думку автора про вічний рух життя.
Художні засоби: Епітет: веселі промінці, грайливий дощик; метафора: осінній вечір морозом дихав; уособлення: грім розсердився.
Емоції: радість, хвилювання, лагідність, грайливість, бадьорість, поетичність, ніжність, задушевність, жартівливість, спокій, оптимізм.
Сенкан природа:
Природа
Жива, вічна
Зачаровує, заспокоює, надихає
Невід’ємна частина людського життя
Помічниця.
Сенкан коник:
Коник
Маленький, зелений.
Танцює, дзвенить, тішить. (цитати)
Співом урочисто звеличує життя
Музикант.
Сенкан цвіркун:
Цвіркун
Маленький, чорний
Тріщить, ховається, веселить
Несе спогади про літо.
Зимовий скрипаль.
Объяснение:
Грибоедов в «Горе от ума» изобразил конфликт глубокомыслящего и умного Чацкого с одним из кругов общества. Комедия в стихах завершатся вечерним балом в доме Фамусовых, куда съезжаются знатные и влиятельные особы в лице Тугоуховских, Горичей, Хрюминых и других. У фамусовского общества и Чацкого совершенно разнополярные интересы. И Чацкий высмеивает их взгляды на жизнь.
Софья ненароком пускает слух, что Чацкий сошел с ума, что сумасшествие передалось ему по наследству. Вскоре все гости бала думают, что слух является правдой. В этом моменте хорошо проиллюстрирован механизм образования мнения общественности.
По завершении вечера все от него отвернулись, и Чацкий покидает Москву, став изгоем общества.
Объяснение:
