Ты думаешь ктото будет так много писать? подумай сам, там же все легко. над какими проблемами стоит подумать из нашей лит-ры. загугли воппос: "о каких проблемах писали наши русские писатели?"
Гофман «Крихітка Цахес ...» Життя мешканців князівства наданих и безбарвне. Смороду живуть за законами практицизму, що не вірять ні в чари, ні в чудесні Таємниці. Їм чужі мрійлівість, глібокі почуття. Всі їхні зусилля спрямовані на ті, щоб сделать службову кар'єру та збагатітіся. Бездуховності життя мешканців Керепесі стало наслідком запровадження «освіти» Пафнуцієм Великим, яка пролягав у вігнанні Із країни чар, поезії, а вместе с ними и «ворогів освіти» - фей та чарівніків, садінні картоплі на місці вірубаніх лісів, щепленні проти віспі, співанні на Два голоси Ранкова та вечірніх молитов. «Освіту» в князівстві Було запроваджено за один день путем декрету Паф- нуція Великого. Фея наділіла Цахеса трьома золотими волосинками, что мати чудодійну силу. Відтепер усе Таланова ї визначний, что відбувається навкруги, пріпісується только Йому. Фея сподівалася, что чудесного Зовнішній хист осяє благотворним Променю душу и збуд Внутрішній голос, Який скаже: «Ти не тією, за кого тобі Цахес народився калікою. Альо йо потворність Полягає не у відразлівій зовнішності, а передусім - у его духовному каліцтві. Незважаючі на бліскучі Зовнішні Успіхи, Цахес залішається брутальним, прімхлівім, злостівім, невдячнім, невіхованім. «Зашкарублій мертвий дух» маленького нікчемі НЕ зміг піднестіся, Цахес НЕ зміг позбутіся своих духовних вад. У народна казка чарівник є втіленням якіх ідеальних сил, Усі РІСД зовнішності чі поведінкі поклікані підкресліті его сажки призначення - творити добро чи зло. У літературній казці Гофмана з'являються в зображенні чарівніків додаткові РІСД, Які дають змогу уявіті їх І як звічайна людей. Вінікає враження, шо чаклунство - це Щось на зразок професії чарівника, а в усьому ІНШОМУ ВІН мало чім відрізняється'від звічайна людей. Таке поєднання надпріродного та буденного віклікає ефект комізму.uk | schoolportal.com.ua/gofman-krihtka-tsahes/
«Крихітка Цахес» Романтизм як Певний тип культури в різніх странах МАВ свои національні Особливостігри. У Німеччині, роздрібненій більш якна 360 велікіхі малих суверенних держав - королівств, курфюрста, рицарським володінь, уся інтелектуальна енергія перейшла в галузь Теорії, что нашли відображення у філософсько-естетичних шуканнях, художній літературі, работе славнозвісної школи Ієнськіхромантіків. Французька революція стала Важлива стимулом німецької духовної революції, яка розгорталася напрікінці XVIII - на качана XIX ст. Перший періоді 795-1806) У "Кріхітці Цахес" Присутні традіційні Казкові елементи и мотиви. Це чудеса, Зіткнення добра и зла, чарівні предмети й амулети. Гофман вікорістовує традіційній казковий мотив Зачарованої и вікраденої нареченої та випробування героїв золотом. Альо письменник порушив чистоту Казкова жанру. Поєднання реального з фантастичним, дійсного з вігаданім, переплетіння реальності та нестріманої фантазії - особлівість поетики Гофмана. Фантастичні Казкові моменти втрачають свою самоцінність и відіграють другорядну роль. Найяскравішім представником німецького романтизму є славнозвісній Ернест Теодор Амадей Гофман. Перу цього письменника Належить Ціла низка оповідань, Які ввійшлі до золотого фонду світової літератури. Одним Із найцікавішіх оповідань Гофмана є «Малюк Цахес» - Надзвичайно яскравий сатиричністю твір. У цьом творі Гофман розвіває Популярний фольклорний мотив про чудодійне волосся. Добра фея з жалості дарує маленькій потворній [...] Крихітка Цахес, герой одноїменного твору Гофмана, БУВ потворнім скособоченную карликом. Знаменитий німецький романтик народився в 1776 году в Кенігсберзі. Гофман МАВ Універсальні здібності в різніх сферах мистецтва. ВІН БУВ автором Першої німецької романтичної опери, диригентом, професійним МУЗИЧНИЙ критиком, театральним декоратором, письменником, музикантом, блискучії юристом, графіком. Дивовижності не ті, як різноманітні здібності могла уособлюваті один людина виконував і як у Кожній Галузі Гофман виявляв високий професіоналізм. Шкільний твір По казці Гофмана "Крихта Цахес". Самим Яскрава представником німецького романтизму є Ернст Теодор Амадей Гофман. Перу цього письменника Належить много добутків, Які ввійшлі в золотий фонд світової літератури. Одним з найцікавішіх сатиричністю творів Гофмана є "Крихта Цахес". У Цій казці Гофман розвіває Популярний фольклорний мотив про чудодійні волосся. Добра фея з жалості дарує маленькому віродкові трьох чарівніх волоски. Завдяк Їм все Значне ї Таланова, что відбулося або вімовлене в прісутності Цахеса, пріпісується Йому. Цахес - пестун долі, потворній в усіх відношеннях, но что віклікає загальне Захоплення Завдяк трьом чарівнім волоскам. Казковий образ Ц. має глибокий сенс: у нім відбівається один з ірраціональніх сторон світоустрою - урочістість несправедлівості, что вінікає по Волі випадка и набуває сили закону. Історію Ц. можна розглядаті як одну з ілюстрацій взаємодії добра и зла. Активність доброго качана віражається в прагненні усунуті недосконалість, яка допускає природа
И скучно и грустно, и некому руку подать В минуту душевной невзгоды... Желанья!.. что пользы напрасно и вечно желать?.. А годы проходят — все лучшие годы! Любить... но кого же?.. на время — не стоит труда, А вечно любить невозможно. В себя ли заглянешь? — там нет и следа: И радость, и муки, и все там ничтожно... Что страсти? — ведь рано иль поздно их сладкий недуг Исчезнет при слове рассудка; И жизнь, как посмотришь с холодным вниманьем вокруг, — Такая пустая и глупая шутка...
Это моё любимое стихотворение Лермонтова. Оно написано за год до смерти Лермонтова. В этом произведении автор как бы подводит итог всей своей жизни. Он рассуждает об одиночестве и смысле жизни, что и является темой стихотворения. Им овладевает уныние: он скучает в настоящем, ни к чему не стремится в будущем.
Лирический герой Лермонтова – гордая, одинокая личность, противопоставленная миру и обществу. В лирике поэта выразился протест против внутреннего внешнего рабства. Одиночество – центральная тема многих его стихов. Лирический герой не находит себе пристанища ни в светском обществе, ни в любви, ни в дружбе, ни в отчизне.
Душа лирического героя мечется, ищет смысл существования – и не находит. Герою не важны приземленные вещи, ему необходимо высокое оправдание жизни. Предшествующий опыт и размышления приводят к страшному выводу: жизнь, если отбросить проходящие эмоции и восторг, всего лишь «пустая и глупая шутка». Усталость, разочарование, одиночество захлестывают поэта. Его душа уже не рвется и не плачет, а с «холодным вниманьем» говорит о своем бесцельном существовании.
Поэзия Лермонтова являет собой тончайший лиризм, небывало глубокое проникновение во внутренний мир человека и в жизнь общества, протест и гармонию, нежность и силу. Страстная, увлекательная, покоряющая сила творчества Лермонтова заключается в том, что она, обращаясь к сердцу, к внутреннему миру человека, будит мысль, открывает все новые и новые стороны жизни и искусства, новые идеи и истины
