Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття. по-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш. яскравим художнім утіленням цієї думки є твір всеволода нестайка "тореадори з васюківки". життя яви й павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь. по-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. і навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується. прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою галиною. вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка галина переїхала зі свого міста жити до нас. ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. з часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо. отже, дружба - це найкращий скарб в житті.
Сказка Шарля Перро представляет собой литературную обработку народной сказки. Сказка Евгения Шварца - авторская, литературная. В ней сильнее проявляется авторское индивидуальное начало, образы живые. Это позволяет увидеть «лицо» автора, его пристрастия и ценности, его духовный мир. Это принципиально отличает ее от народной сказки , в которой отражены общенародные идеалы, а личность конкретного сказителя стерта. И еще сказка Шварца отличается от сказки Пьерро тем, что она актуальна, злободневна для своей эпохи, в ней скрыты намеки на советский стиль жизни.
Русские народные пословицы и поговорки, встречающиеся в повести А. С. Пушкина «Капитанская дочка» . 1. Береги платье снову, а честь смолоду. 2. Семь бед – один ответ. 3. Зашел к куме, да засел в тюрьме. 4. Лошади чужие, хомут не свой, погоняй, не стой. 5. В огород летал, конопли клевал: швырнула бабушка камушком, да мимо. 6. Стали к вечерне звонить, да попадья не велит. 7. Поп в гостях, черти на погосте. 8. Будет дождик – будут и грибки. 9. Частый гребень, да веник, да алтын денег. 10. Худой мир лучше доброй ссоры. 11. Быль молодцу не укор. 12. Конь о четырех ногах, да спотыкается. 13. Вместе жить– вместе и умирать. 14. Незваный гость хуже татарина. 15. Небо с овчинку показалось. 16. Кто ни поп, тот батька. 17. Послужи верой и правдой. 18. Бог тебе судья. 19 Казнить так казнить, миловать так миловать. 20. С лихой собаки хоть шерсти клок. 21. Семи пядей во лбу. 22. Долг платежом красен. 23. Утро вечера мудренее. 24. Держать ухо востро. 25. Закутим, запьем – и ворота запрем. 26. Совет вам да любовь. 27. Не все то ври, что знаешь.
