Відповідь:Зарубіжна література кінця 20-го та початку 21-го століть насичена творами, які досліджують справжні загальнолюдські цінності та проблеми. В цьому есе на 3-4 сторінки ми розглянемо декілька визначних творів цього періоду, що освітлюють цю тему.
Одним із найбільш відомих письменників кінця 20-го століття є Габріель Гарсіа Маркес, колумбійський автор, який в своїх творах глибоко проникає в сутність людських цінностей. Роман "Сто років самотності" є яскравим прикладом його творчості, де він розглядає тему сім'ї, кохання, вірності та самотності. Через складні перипетії життя роду Буендіа, Маркес показує, як люди впливають один на одного, як формуються і змінюються цінності та як вони стикаються з власними демонами.
Інший визначний письменник цього періоду - Джон Стейнбек, американський автор, чиї твори глибоко пронизані етичними питаннями та прагненням до справедливості. "Миші та люди" - один з його найвідоміших романів, де він досліджує теми дружби, самотності, мрій та життєвих цінностей. Через історію Джорджа і Ленні, Стейнбек ставить питання про справедливість, гідність та те, що по-справжньому важливо для людини.
Також варто згадати Ернеста Хемінгуея, який у своїх творах, таких як "Старець і море" та "Прощай, зброє!", висвітлює тему справжніх цінностей через випробування і вдачі героїв. Хемінгуей розкриває значення мужності, сили духу та самовідданості у світі, де воєнні конфлікти та недоліки суспільства підкреслюють глибину людської природи.
Зокрема, розглядаючи твори цих авторів, ми зможемо отримати глибше розуміння справжніх загальнолюдських цінностей, які виступають у центрі їх творчості. Вони проникають у глибину людського досвіду, розкривають складність моральних питань та надають можливість читачам задуматися над власними цінностями та пріоритетами.
Пояснення:
Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає і прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину».
Будда посмутнів, мабуть, йому здався жалюгідним Кандата, який намагався позбутися заслуженого покарання, і за своє черстве серце той знову опинився в безодні. Будда хотів побачити, чи змінився Кандата після страждань у пеклі. Але змін у душі Кандати не відбулося.