1Оказалось, что они тоже потеряли мать, и тоже были изгоями, жили в подземелье с такими же изгнанниками из города. Жители города называли их “дурное общество”. Поэтому, они сразу подружились, так как у них было много общего, хотя по положению, их разделяла пропасть.
2Главный герой – мальчик Вася. Его папа известный судья. Но у мальчика умерла мама, поэтому его нельзя назвать счастливым ребенком. И отец Васи стал сам не свой после смерти жены, он не уделяет внимания Васе, а толь лишь занимается воспитанием дочери, младшей сестрой Васи. Мальчик растет без присмотра, но при этом у него есть крыша над головой и еда и необходимая одежда
3Отец Васи, известный судья в городе, его считают самым справедливым судьёй. Однако он недолюбливает Васю, считает его дрянным мальчишкой. Вася пытался сблизиться с отцом, но тот не пошёл на сближение.
Объяснение:
Дари волхвів» (англ. The Gift of the Magi) — це одне з найпопулярніших новел відомого американського письменника О. Генрі, написане у 1905 році. Автор зворушливо розповів про найкращі подарунки на Різдво, які зробило один одному закохане подружжя Янгів, про їхню щирість почуттів, здатність на самопожертвО. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у 1905 році у місті Нью-Йорк. Воно стало окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906 рік), присвяченої місту-гіганту Нью-Йорк, яке тоді нараховувало чотири мільйони жителів. Ця збірка подарувала її автору, який став відомим тільки у сорок років, шалений успіх і популярність.
Для своєї новели «Дари волхвів» автор обрав досить символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати Ісуса Христа у день його народження. За переказами їхні дари ― це дорогоцінні пахощі. З цієї події бере свій початок звичай на Різдво дарувати своїм близьким подарунки, що й намагалося зробити молоде подружжя у новелі О. Генрі. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від свого скарбу заради коханого. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Також слід зауважити, що цей твір видатного автора має автобіографічні моменти. По-перше, зовнішність героїні новели Делли він списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Однак такий подарунок дружини вже був нідочого О. Генрі. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, він продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.
«Дари волхвів» стало одним із найкращих і найпопулярніших новел О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найпоказовіші риси його таланту, воно дарує людям віру в любов.
Главный герой рассказа - десятилетний мальчик Николенька, который очень любит своих родителей, особенно маменьку, он смотрит на нее как на ангела, любуется ее улыбкой, ее лицом и считает ее самой красивой на земле, отец кажется ему загадочным, очень серьезным и строгим. Автор описывает трогательное прощание мальчика с домой, когда отец решает увезти его с братом Володей в Москву, он очень тяжело расстается с деревней, с дворовыми людьми и особенно с матерью, в эту минуту он еще больше любит ее.
Жизнь в Москве идет своим чередом. Он привыкает к своим новым родственникам, пишет свое первое стихотворение, посвящая его бабушке, влюбляется в Сонечку Валахину, испытывая к ней такие нежные чувства, что ему хочется грустить и плакать.
Незаметно проходят полгода, и вдруг отец получает письмо, что маменька тяжело больна и просит его привезти детей. Они приезжают домой, и мама умирает на глазах у мальчиков. Когда Николенька увидел маменьку в гробу, он был поражен страшной переменой, которая произошла с ее всегда милым и таким любимым лицом, женщина с жёлтым восковым лицом была так непохожа на его маменьку, что он долго не мог прийти в себя от отчаяния.
В этот день Николенька понял, что его детство закончилось. Через три дня после похорон весь дом переехал в Москву.
Коля — Николенька
Володя — брат Коли
Любочка — сестра Коли
Катенька — дочь гувернантки
Наталья Савишна — няня Николеньки
Карл Иваныч — учитель
Мама
Папа
Марья Ивановна — гувернантка
Яков Михайлович — приказчик
Гриша — юродивый
Игнат — кучер