"Сказка Простого Карандаша о вечной жизни".
В старинном доме,на письменном столе писателя,жили необычные вещи.Настольная Лампа,лощённая Бумага,Чернильница и Ручки с перьями,цветные Карандаши.Каждый вечер они разговаривали о жизни,делились впечатлениями.И только Простой Карандаш не принимал участия в беседах.Он спешил записать удивительные истории,забавные приключения,волшебства и чудеса,мечты людей.
Настольное общество высокомерно наблюдало за карандашом, который становился всё короче,словно таял с каждым днём.Он спешил писать,не обращая внимания на насмешки,ему хотелось рассказать людям сказки.Настал день и карандаша не стало.Ластик решил стереть его записки,но Лампа решила сначала их прочесть.Всю ночь общество стола читало вслух сказки карандаша.Восторг сменяло удивление, появлялись слёзы счастья.
Наутро писатель заметил записки в папке для бумаг,куда их спрятал Ластик.Прочитав,писатель не смог их забыть,а создал книгу сказок. Книгу читают во всём мире,сказки делают людей счастливее,их мечты сбываются.Писаль назвал книгу "Сказки Простого Карандаша",чем они были написаны.Так имя Карандаша стало вечным,хотя он об этом не успел узнать.
Объяснение:
Відповідь:
Євген Гуцало — український письменник, журналіст, поет і кіносценарист. Народився Євген Пилипович Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старому Животові (нині — Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині сільських учителів.Після блискучого закінчення середньої школи, на початку 50-х років, найкращий школяр села вирішив вступати до Київського університету ім. Т.Шевченка на факультет журналістики, але не пройшов по конкурсу. Євген Гуцало, через рік, вступив у Ніжині до педагогічного інституту ім. М.Гоголя. У 1959 закінчив філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту. З 1961 року, Євген Гуцало почав працювати в«Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник». Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині. В 1962 році вийшла друком перша його повноцінна — збірка оповідань «Люди серед людей»Після поїздки до Франції видає книги «Яблуко з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965) «Олень Август» (1966), «Хустина шовку земного» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші твори.Як наслідок, плідний вінницький літератор Євген Гуцало ввійшов до плеяди українських письменників-шістдесятників.На початку 1970-х років виходять друком лірико-психологічна повість «Дівчата на виданні», дилогія «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб».Поважну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Дениско» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Шевченківської премії. У 1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Письмо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на юрі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989). Так рівно через 20 років після першої поетичної добірки «Зелена радість конвалій» повертається письменник до лірики. 4 липня 1995 року, на 58 році життя, не стало українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала.
Пояснення:
