М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Эльза132004
Эльза132004
26.01.2021 17:11 •  Литература

Придумать небольшой рассказ по пословице "делить шкуру неубитого медведя" или "дорого, да мило,дёшево, да гнило".

👇
Ответ:
GlaydoN
GlaydoN
26.01.2021
Дорого, да мило,дёшево, да гнило
Пошел один чел покупать башмаки на барахолку - там мол дешевле. купил - через неделю развалились. поругал он себя, поговорочку мудрую народную вспомнил "Дорого, да мило,дёшево, да гнило" и решил по умному, в бутике купить. купил, заплатил нехило - через неделю развалились.
а дело в том, что весь товар китайский был, с одново подпольного цеху. тока наценка на него разная - на барахолке накладные расходы, а в бутике - ишшо и за престиж...
4,5(42 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Pelageya2091
Pelageya2091
26.01.2021

Иван Сергеевич Шмелев – писатель, долгие годы проведший за границей, сначала в Берлине, потом в Париже. Находясь вдали от родины, он писал только о ней: о русском человеке, его душе, о русской песне. Один из его рассказов так и называется – «Русская песня». Именно ему мы сегодня посвятим наше сочинение.

И более подробно остановимся на образе маляра, сурового и строгого мужчины. Шмелев вспоминает случай из своего детства, и маляр играет в нем важную, даже точнее сказать первостепенную роль.

Ну а сначала мы погружаемся в ткань рассказа: видим мальчика и понимаем, что это и есть сам автор. Парнишка ждет наступления лета, пытаясь предсказать его по разным, только ему одному понятным признакам. Вот достали пестрый мешок с летним гардеробом. А вот и появился тот самый рыжий маляр.

Мужчина вызывает в мальчике страх. Да это и понятно. Маляр всегда угрюм, свою работу выполняет грозно, так, например, когда он орудует стамеской, пареньку кажется, что мужчина хочет кого-то зарезать.

И все время он мурлыкает под нос одну и ту же песенку. И слова в ней и незамысловатые: про темный лес и стоящую в ней сосенку. Песня маляра перемежалась вздохами, да и взглядывал он все время исподлобья, будто не доверяя никому и внимательно присматриваясь.

Маляр трудолюбив, эту черту автор подчеркивает, говоря о его натруженных ногах и пятках, покрытых серой и твердой кожей.

 Но особенно ярко проявляется характер этого человека в том самом случае из детства, который описывает автор.

Дело было так. Маляр отработал, пообедал и решил отдохнуть на крыше сеней. Мальчишки, наш автор и его друг Васька, забрались туда же и решили подшутить над мужчиной. Сначала они щекотали соломинкой его голые пятки, только, как мы уже отмечали, кожа их была такой грубой, что маляр ничего и не почувствовал.

Потом они разошлись еще больше: принесли ведро с краской и начали разрисовывать спящего работника. Раскрасили те самые голые пятки, пальцы на ногах и большие пальцы, обвели кругом щиколотки. А потом Васька нарисовал краской большой круг, обведя им спавшего мужчину. Вот в этом-то кругу маляр и испачкался, когда повернулся во сне. Работник разгневался, но наказал Ваську не строго, оттрепав его за волосы. Автору же удалось скрыться в слуховом окне.

Мальчишки поняли, что маляр совсем и не злой. После этого случая они стали очень дружны. Оказалось, у мужчины тоже подрастает сынишка, наверное, такой же сорванец, как те, которые над ним подшутили.

Наконец-то мальчишки узнали, чем закончилась песня: в ней доброго молодца угнали в дальнюю сторонушку. Маляр так жалобно исполнял эту песню, что казалось, он пел о самом себе. И еще много других композиций исполнил суровый маляр двум парнишкам.

Заканчивая сочинение, хочется отметить, что в образе маляра Шмелев изобразил русский народ. Изобразил именно таким, каков он есть: в грубом одеянии, с суровой и в то же время нежной душой. И заунывный мотив песен этого мужчины заставил автора, да и нас, читателей, тосковать, ждать чего-то…

4,7(43 оценок)
Ответ:
FannyPanda
FannyPanda
26.01.2021
Філософська драма Педро Кальдерона «Життя - це сон» і є саме такий багатокольоровим перлиною, вона нагадує вишуканий і примхливий перл, в якому головна та побічна теми одна за одною переважають, переплітаються між собою і все ж існують як добре відчутні окремі партії. Головною є тема стосунків людини і долі. Проявом цього є історія принца Сехисмундо і його батька - короля Полонії Базиліо. Виконуючи свій обов'язок володаря перед державою, він зачиняє свого кровного сина Сехисмундо в башті, так як вірить у страшне пророцтво про те, що Сехисмундо народився кривавим тираном і вбивцею. Ця тема виконує функцію навчання і тому є втіленням релігійно-дидактичного театру, де устами головних героїв, який приходить втеатр навчається простим істинам. Через взаємини Базиля і Сехисмундо Кальдерон вирішує загальнолюдські проблеми об'єднання закону, розуміння державної і батьківського обов'язку, показує приклад, як треба робити правителю держави, яким він бачить ідеального правителя. Тут панують високі почуття, високий стиль спілкування, який посилюється афористичними висловами, емоційним напругою. Тут є певна трагедійність, до якої контрасными є інші теми драми. «Життя - це сон» має декілька рівнів розвитку подій і їх сприйняття - трагедійна, побутової і карнавальний. Останній, карнавальний, пов'язаний з народною драмою, якій властивий веселі розіграші та переодягання. Наприклад, матері Сехисмундо, яка повинна народити, вважаєте, що дитина в неї є страшним чудовиськом, яке підтверджує її сон. «Він з'являвся породіллі В снах і мріях» - повідає Базиліо про обставини народження свого сина. Віра в невідворотність пророцтва, під владу світил над долею людей, які притаманні творам, у бароковому творі Кальдерона також є центром інтриги. Бачення страшних катастроф для всього народу змушують Базиліо заховати сина, як античного Мінотавра, у високу вежу, своєрідну заміну лабіринту. У драмі «Життя - це сон» використані також літературні прийоми, характерні для барокових творів - несподівані порівняння серйозного з несерйозним, істини з перевантаженим сюжетом, складних асоціацій. Що є важливою складовою драматичної дії, вони надають всьому твору яскравих, фантастичних квітів, де реальне переплетене з уявним: людина постає перед особою величною і жахливої всесвіту; одинока вежа є домом для королів; герої драм ощущаютлюбовь гординю і смирення.. . Мотиви драми - сон, самітність принца, страждання героїв - є також цілком кроковими. Сон, неодноразово використаний у різних драматичних сюжетах (на-риклад, у Шекспіра) , у Кальдерона він грає роль і сюжетної лінії, і узагаль-еного символу инобытия. Кальдерон стирає межу між життям і сновидінням, між реальним життям своїх героїв. Фінал твору по-бароковим оптимістичний. Зрештою, в Полонії є молодий, мудрий і справедливий правитель, батьки і діти знаходять один одного, любовні інтриги завершуються, як і має бути, двома шлюбами. Все добре, що після читання або перегляду драми на сцені, залишаєте гіпнотичне враження казкового, часом химерного і неймовірно гарного сну.
4,5(15 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ