У «Літописі руському» (ХIVст.) є легенда про долю юнака-половця, який потрапив у полон і, маючи заможне життя, забув свою Батьківщину. Спляче серце половецького сина розбудив сильний запах тонкої гілочки степового зілля, що зветься євшан… Слово «євшан» за походженням тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень: 1) степова запашна рослина з червоним або пурпуровим цвітом; 2) символ пам’яті, рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців… Для чого потрібно вивчати і знати історичне минуле рідного народу? У чому проявляється патріотизм і вірність людини рідному краєві?.. Що може виконувати роль євшан-зілля для сучасних українців? Є у Зборівському районі на Тернопільщині славне село Розгадів. Славне своєю багатовіковою історією (перша згадка – ХV ст.), славне людьми – дуже працьовитими, мудрими, духовно багатими, славне піднесено патріотичним духом, народними традиціями і піснями. Тут народився Роман Купчинський – співець стрілецької слави, гордість краю, України, світу.
Среди немецких народных сказок, собранных и обработанных братьями Гримм, есть замечательная сказка «Госпожа Метелица». В своем «большом» горе (починок упал в колодец) главная героиня надеялась найти поддержку у мачехи, но была разочарована. Вместо того чтобы девочку, мачеха ее отругала и заставила достать починок из колодца. Девочка не могла ослушаться злой женщины и прыгнула в колодец. Но произошло фантастическое превращение: героиня оказалась на прекрасных лугах среди тысячи прекрасных цветов. По законам композиции сказки трижды проходит встреча девушки со сказочными образами: с хлебом в печи, яблоней и собственно панно Метелица. Во всех ситуациях героиня проявляла выдержку, старательность, доброту. За это и получила заслуженную награду. А мачухину дочь очень быстро постигла неудача из-за ее невежливость, лень, гордость. Мудрая госпожа Метелица наказала мачеху и ее дочь. Итак, добро победило зло. Добро всегда там, где царят трудолюбие, человечность. В этом назначение сказок: защищать слабых от жестокости и несправедливости.
