1.В) Астрід Лінгрен.
2.а-1 б-2 в-3 г-4 д-5.
3.переделай чуть чуть
.Моральні цінності для мене - це повага до батьків, до ближніх, праця, розвиток самого себе та любов до оточуючих. У сучасному суспільстві, на жаль, уже не ті цінності, які були раніше, які передавались з покоління в покоління. Сьогодні ж для людей найважливіше за усе це грошу та їхні власні бажання. Нікому не потрібний саморозвиток та повага до інших, всі хочуть лише потурати своїм прихотям. Колись наші предки вірили в кохання, працювали та жили в мирі, на сьогодні, усе це давно замінили гроші. Люди вважають, що на світі можна купити все, та вони помиляються, думаючи так, вони втрачають свою людяність та сердечність. Багато підлітків, дивлячиь сучасні фільми, де скрізь показано війну або ж, навпаки, ідеальний світ без проблем, думають, що, маючи гроші, великий будинок та машину, ти станеш щасливим. Та це не так. Звичайно, ззовні ти будеш щасливим, але всі забувають про внутрішній світ, про душу,про моральні цінності,про людяність. Люди готові на все заради грошей, готові вбивати, катувати, руйнуючи свою душу.
4.Треба шоб вона мала особыстый простир.Розумила усе що робыть.
Объяснение:
состоит из 15 строф ( всего 30 строк)
размер: четырехстопный дактиль
стопа: трехсложная с ударением на первый слог
строфы: все в 2 строки. двустишие
Отчаянием и безысходностью пронизан образ-пейзаж в стихотворении "Несжатая полоса". Осиротевшая земля тщетно ждет своего хозяина, который сломлен непосильным изнурительным трудом.
Н.А.Некрасов наделяет природу человеческими чувствами и переживаниями.
Добивается он такого ощущения использованием эпитетов («грустную думу», «печальный ответ», «сердце больное», «заунывную песню»); и олицетворений («лес обнажился», «шепчут колосья», «руки высохли в щепку»).
Шепот созревших колосьев, которые некому убирать, рассказывает печальную повесть о судьбе крестьянина, погубленного невыносимыми условиями жизни. Безнадежно больной пахарь так и не появляется в стихотворении, но кажется, что слышишь его заунывную песню, видишь, как он задумчиво шагает по полосе, налегая на соху.