“П’ятнадцятирічний капітан” аналіз твору (паспорт)
Автор – Жюль Верн
Рік написання – 1878
Жанр – пригодницький роман. (Це твір, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання. Для пригодницького роману характерні мотиви викрадення й переслідування, атмосфера таємничості й загадковості, ситуації припущення й розгадування).
Тема — розповідь про незвичайні пригоди п’ятнадцятирічного Діка Сенда та його друзів на морі й на суші.
Ідея — прославлення сили людського характеру, розуму й допитливості, вірності дружбі й здатності до самопожертви.
Головні герої:
Головні персонажі: Капітан Халл і 5 матросів; Дік Сенд – матрос-новачок; кок Негору (работорговець).
Пасажири: місіс Велдон – «хоробра жінка», її син Джек, кузен Бенедикт – «добре серце», ентомолог.
Врятовані з судна «Вальдек»: Том, Бет, Остін, Актеон, Геркулес, собака Дінго.
Работорговці: Гарріс, Муані-Лунга, Альвіш
Проблематика “П’ятнадцятирічний капітан”:
“П’ятнадцятирічний капітан” сюжет
Події книги відбуваються в морі. Китобойная бригантина «Пілігрим» під час полювання виявляє потопаючий корабель. Екіпажу вдається врятувати п’ятьох афроамериканців і собаку по кличці Дінго. Через кілька днів капітан «Пілігрима» разом зі своїми матросами відправляється на полювання на човні у відкрите море. Але вижити в жорстокій сутичці їм не вдається. Після загибелі екіпажа «Пілігрима» Дік Сенд став капітаном шхуни і взяв на себе відповідальність за життя місіс Уелдон, її сина і п’ятьох негрів, врятованих командою.
“П’ятнадцятирічний капітан” план твору
1. Нова Зеландія. «Пілігрим» – китобійна шхуна: капітан Халл і 5 матросів, Дік Сенд – матрос- новачок, кок Негору; пасажири: місіс Велдон , її син Джек, кузен Бенедикт .
2. Врятовані з судна «Вальдек»: Том, Бет, Остін, Актеон, Геркулес, собака Дінго
3. Полювання на смугача. Загибель Капітана Халл та матросів
4. Дік Сенд – п’ятнадцятирічний капітан
5. Зміна курсу – підступність Негору
6. На суші. Зустріч з Гаррісом. Дорога джунглями. Страшні здогади. Африка, Ангола.
7. В полоні у тубільців, підступні наміри Негору та Гарріса. Втеча Геркулеса.
8. Невільничий ринок в Каз онде. Продаж Тома, Бета, Остніна, Актеона.
9. Работорговці Муані-Лунга та Альвіш
10.Розправа Діка Сенда з Гаррісом
11.Порятунок Діка Сенда, місіс Велдон її сина та кузена за до Геркулеса
12.Розкриття таємниці літер «С.В.» – Семюель Вернон (його вбив через гроші Негору)
13.Напад Дінго на Негору, Смерть негідника
14.Порятунок від людоїдів
15.Зустріч з португальськими купцями
16.Америка. Повернення в Сан-Франціско
17.Звільнення та повернення Тома, Бета, Остіна, Актеона
Історія написання “П’ятнадцятирічний капітан”
Жюль Верн почав роботу над романом, коли його синові Мітелю було майже стільки ж років, як і — Діку Сенду. Письменник детально готувався до роботи, вивчав карти, читав про подорожі мандрівників того часу. Автор навіть сам подорожував Середземним морем, відвідав Алжир (країниа на півночі Африки), щоб на власні очі побачити природу, населення й культуру.
Роман було опубліковано у видавництві Етцеля (1878 p.).
Иван Грозный – первый царь всея Руси, известный своими варварскими и невероятно жесткими методами правления.
Первый русский правитель был властным и очень злым монархом, но сумел многого достичь на международной политической арене, поддерживая в своем государстве тотальную единоличную диктатуру, насыщенную казнями, опалой и террором за любое неповиновение власти.
Он был старшим сыном у родителей, поэтому стал первым престолонаследником отца, которого должен был сменить по достижению совершеннолетия.
Номинальным царем всея Руси ему пришлось стать в 3-летнем возрасте, так как Василий III серьезно заболел и скоропостижно скончался.
Через 5 лет у будущего царя умерла и мать, в результате чего в 8 лет он остался полным сиротой.
Детство юного монарха в обстановке дворцовых переворотов, серьезной борьбы за власть, интриг и насилия, что сформировало у Ивана Грозного жесткий характер.
Пренебрежительное отношение к нему царедворцев, вплоть до лишения его еды и одежды, воспитало в нем агрессию и жестокость, которая уже в юные годы проявлялась в желании мучить животных, а в будущем и весь русский народ.