Однією із основних ідей роману є те, що естетизм — лише абстрактне поняття і що він приводить тільки до розчарування, а не до звеличення понять про красу. В романі втілений заклик поклонятися красі в усіх її виявах на противагу бездуховній реальності. Оскар Уайльд іронізував над багатьма речами, але в ставленні до мистецтва завжди залишався серйозним, вірив у його могутність. Однак передмову до роману він завершує словами, що давно стали крилатими: «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі». Ця думка з погляду естетичної теорії Уайльда не така вже й парадоксальна. Зрозуміти твір мистецтва може лише людина, яка тонко відчуває прекрасне, а для неї моральний урок не потрібен, бо вона живе за законами краси (наприклад, лорд Генрі). Для інших же таке мистецтво буде недосяжним. Автор показує, що на початку роману для його героя найголовнішою є саме краса мистецтва. Таким чином, у сюжеті роману закладена головна ідея естетизму — ідея безумовного панування мистецтва над реальним життям.
Объяснение:
прости я особо не знаю украинский
..-сказал Очумелов. Собака, будто зная, что сказал Очумелов, укусила его за палец. Толпа хохочет, и кто-то крикнул из толпы:" да как так? Собака то-знает, все мы не без греха!". Очумелов так рассердился, что хотел уже крикнуть что-то ему в ответ, но не тут то было... После того как пришел генерал, все затихло. Генерал оглянувшись, посмотрел на собаку, на Хрюкина и на Очумелова. И стал он говорить:" собачка-то чья? Неужто нашли собаку моего брата?".Оглянулись укусаные, и начал говорить Очумелов:
-нашли собаку мы братца Вашего!! А собака ведь, ничего-так!
-ну, собака может и ничего так.. Отрезал Генерал-но брат мой хотел на меня собаку эту напустить!
Подумал Очумелов секунду, и отвечает:
-собака ничего.. вообще не стоит! Кусает всех подряд, истребить бы ее!
Толпа-то уловила дело, но ни никто так ничего и не возразил...
Объяснение:
