Стоит-постаивает школа прекрасная,
Школа (номер школи своєї напиши), школа любимая.
В школе учатся девицы-красавицы,
Добры молодцы с силой богатырскою,
Учеников там видимо-невидимо,
Классов множество великое.
Самый лучший там класс (пишешь в аком класе учишся),
Есть там 14 девиц красных
И восемь молодцев прекрасных.
Очень они умом могучи,
Подвижны и иногда очень ревучи,
Покушать всегда они были не против,
Ведь о своем здоровье заботились.Урок сидят - стулья скрипят,
Второй сидят - животы бурчат,
В глазах огонь голодный загорается,
Учителя того огня опасаются.
Вдруг как гром загремел среди неба ясного
Наконец-то звонок - нет его прекраснее.
Встрепенулись дети голодные,
Побросали карандаши да ручки
И помчались в харчевню школьную
Утолять организму голодную.
Встречные-поперечные в сторону отбегают,
Нельзя остановить силушку страшную.Налетели на еду, как вороны,
В мгновенье ока съели весь обед,
А потом наступила благодать,
Сыты все, довольны,
К новым подвигам готовы!
Объяснение:
ответ:Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари.
Объяснение:
