Объяснение:
Герої більшості творів Короленка – звичайні люди. Перед багатьма з них постає питання про сенс життя. Він особливо актуальний в повістях «Парадокс» і «Сліпий музикант».
Короленка був упевнений в тому, що люди створені для щастя, як птиці для польоту. Цією думкою він ділиться в творі «Парадокс». Вустами каліки говорить сам автор, впевнений в тому, що кожен на цьому світі гідний кращої долі. Короленка впевнений: як би жорстока не було життя, потрібно сподіватися на краще. Цією думкою наповнений вірш в прозі під назвою «Вогники».
Оптимізм автора – не бездумно, що не відірваний від тягот життя. Наприклад, у творі «Сліпий музикант» дорога Петра до самопізнання неймовірно важка. Через страждання герой відмовляється від свого права на безтурботне життя. Він вважає за краще зануритися в світ людей, щоб зрозуміти, що ж насправді – справжнє щастя.
У всіх творах Короленка звучить така думка: не треба боятися труднощів, навіть якщо здається, що вони нестерпні. Люди повинні прагнути до світла, навіть якщо навколо тьма. Вихід є з будь-якої ситуації, головне – намагатися знайти в собі сили на боротьбу з проблемами.
Он воспитывался в кадетском корпусе Петербурга. Позже, став офицером, Д. влезает в долги. В связи с этим герой мечтает о богатой невесте.
Будучи в Петербурге, 23-летний Д. получает печальные известия из дома: о болезни отца и о беззаконном отнятии их имения Кистеневки в пользу богатого соседа Кириллы Троекурова. Герой отправляется домой. Проезжая мимо имения Троекурова, Д. с нежностью вспоминает о детской дружбе с его дочерью, Марьей Кирилловной.
Дома Д. застает отца при смерти. Он берет ведение дел в свои руки. Разрывает все отношения с Троекуровым, после смерти отца приказывает сжечь свой дом, который по суду отошел врагу. Герой вместе с верными ему крестьянами делаются разбойниками, грабящими неправедных помещиков.
Но Д. не может забыть Машу Троекурову – он по-прежнему влюблен в нее. Ради Маши герой даже простил своего врага – Троекурова.