Я бы начала свой рассказ с небольшого разъяснения: что данная фраза означает, в каких случаях о человеке говорят, что он остался у разбитого корыта.
Ведь, для того, чтобы остаться ни с чем, нужно что-то иметь и бездарно потерять. Относится ли это только к материальным благам, или, например, к чему-то более ценному.
Не секрет, что многие отношения рушатся из-за того, что люди не смогли в свое время оценить, насколько они дороги друг для друга, не смогли договориться, не смогли найти компромисс.
Можно написать, что шанс остаться у разбитого корыта в отношениях гораздо страшнее, чем лишиться каких-то материальных благ.
В заключение я бы добавила, что самое страшное последствие любого поражения - дальнейший страх неудач. Есть человек справится с ним, вполне вероятно, все у него еще наладится
Ідейний зміст повісті Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею.
Головна суперечність твору: "Природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації).
В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають".
Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів)