Добро́ — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро — благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне. Протистоїть злу, поганому, руйнівному, негативному початку. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природнє бажання добра, яке б зробило її правдиво щасливою. З цього приводу Святий Августин в своїх Сповідях писав:«Наше серце, Господи є невгамовним до часу коли воно знайде відпочинок у Тобі» (Книга 1. гол. 1).
Бажання добра, яке б зробило людину щасливою, не є чисто гіпотетичним бажанням, це вроджена основа в самій людській природі, а природа є постійною і стабільною, знаходиться в усіх людях, в усіх місцях, в усіх часах. Крім того це бажання — належить самій природі волі людини, яка є аперитивним членом, що має універсальне добро за ціль.
1)1.Первый раз Эврисфей поручил Гераклу умертвить чудовищ, живших в аргосской земле: немейского льва и лернейскую гидру.Геракл должен был принести шкуру немейского льва, который происходил от огнедышащего чудовища Тифона и исполинской змеи Ехидны и жил в долине между Немеей и Клеанами. 2.Геракл должен был убить еще лернейскую гидру, страшную змею о девяти головах: восемь были смертны, средняя же бессмертна. 3.Третьим подвигом Геракла было доставление керинейской лани в Микены живой. То была прекрасная, посвященная Артемиде златорогая и медноногая лань, неутомимая и невероятно быстрая. 2)Иолай,богиня облаков Нефела. 3)Зевс,Посейдон,Аид,Гера,Аполлон,Артемида,Афина,Гермес,Арес,Афродита.
Бажання добра, яке б зробило людину щасливою, не є чисто гіпотетичним бажанням, це вроджена основа в самій людській природі, а природа є постійною і стабільною, знаходиться в усіх людях, в усіх місцях, в усіх часах. Крім того це бажання — належить самій природі волі людини, яка є аперитивним членом, що має універсальне добро за ціль.