в 1926 году во владивостоке вышла в свет книга «в дебрях уссурийского края» путешественника и учёного владимира арсеньева (1872−1930). она была скроена из двух книг, изданных ранее: «по уссурийскому краю» и «дерсу узала». скроена, возможно, не лучшим образом. но именно это издание, вышедшее 90 лет назад, сделало имя арсеньева известным во всём мире. в день рождения писателя василий авченко специально для dv расскажет о научном и наследии арсеньева. о книге хорошо отозвались авторитетные учёные, и этнограф аристов отрецензировал её в «известиях». «дебри» высоко оценили нансен, пришвин, горький, сказавший о «счастливом соединении брема с ф. купером»… арсеньев пришёл к читателю. к сожалению, пришёл не весь. полностью он не издан до сих пор. более того — даже хрестоматийный арсеньев недопрочитан, недоосмыслен, помещён в краеведческую резервацию, отодвинут на периферию. причём ряд посылов арсеньева не потерял в актуальности ни грамма. идеи писателя гораздо шире сугубо таёжной тематики. важна и сама личность этого пассионария-интеллектуала. одним словом, самое время перечитать арсеньева.
ответ:
тема: розповідь про блукання меншого сина по світу, в результаті якого він зазнав багато поневірянь і бідності. ідея: засудження марнотратства, хвалькуватості, невміння раціонально користуватися власним майном. основна думка: сприйми свою помилку, покайся, попроси вибачення — і ти отримаєш прощення («так, ти винен, але не повернувся, покаявся»).
експозиція: рішення молодшого сина отримати частку батьківської спадщини і вирушити у світову подорож. зав’язка: в результаті розгульного життя подорожуючий «розтринькав» все своє майно. кульмінація: бідкання молодшого сина по наймах, через що він вирішує повернутися додому і покаятися. розв’язка: прощення батьком сина і влаштування бенкету. проблематика “притчі про блудного сина” • багатство і бідність; • батьки і діти; • хто є справжніми друзями; • праця і лінь; • провинна і покаяння. характеристика образу блудного сина з цитатами • «не сиділося вдома, хотілося світ побачити»; • батько: «не вмієш робити ніякої справи»; • «подався світ за очі»; • «багатий»; • «…молодий і недосвідчений»; • «…і найкращий, і наймудріший, і співає краще за всіх, і танцює»; • «…вдень пиячить, а уночі в кості грає на гроші»; • «…дурний я, дурний»; • «…грошей у мене немає»; • «…все що міг, віддав, і нарешті вже не зосталося нічого»; • «от коли йому рідна домівка згадалася! »; • «…пішов… без шапки, босий, шукати якогось заробітку»; • «не вміє шити, куховарити, теслярувати»; • «і залишився… у пана свинопасом»; • «…під’їдав він крадькома коло свиней висівки з ночов»; • «а що, як повернутися до батька, покаятися? »; • «звідти він як вітер мчав — на коні! а назад ледве повз: немає сил, зголоднів»; • син батьку: «пробачити мене ти не зможеш… та візьми до себе хоча б за наймита»; • батько сину: «так, ти винен, але ж ти повернувся, покаявся»; • «такий він став блідий і виснажливий».
