1.Головне місце дії повісті. У мальовничій Англії події належать до кінця царювання Річарда першого (Левине Серце)- англ. король, учасник третього хрестового походу. Під час його правління в Англії феодальні смуги продовжувались мужособна боротьба. 2.Свинопас і Вамба. Свинопас на шиї цікава річ мідне кільце, як нашийник було написано: Гурт син Беольвульфа уроджений раб Седрика Ротервудського. Вамба На шиї срібний нашийник із написом: Вамба син Безмозкого, раб Седрика Ротервудського. По шапці з дзвіночками та й по самій формі її також по придуркуватому і водночас хитрому виразу обличчю Вамби можна було здогадатися що він один із клоунів чи блазнів, котрих багаті люди тримають заради потіхи у себе вдома. 3.Наближення ковалькади. Склад із десятків чоловік пріор Жарво,відомий всій окрузі як великого любителя полювання, веселих гулянок. 4.Несподівана звістка для Седрика. 5.Ровена-граціозна красуня. 6.Проведний мандрівник. (Ісак із Йорка)- сухорлявий старий високого зросту на кожному кроці смірляво вклонявся. 7.Подвиг на Святій Землі. 8.Лицарі, що підтримають славу Англії. -1- хоробрий Річард, король Англії -2-граф Лестер -3-Гомас Малтон із Гілстенда -4-сер Фолк Дюйм -5- сер Едвін Торнхем -6-Айвенго. 9.Заключення нарі. застави ковчег де зберігається частка справжнього хреста Господнього привезена з монт-кармельського монастиря. (маленька некатулка) 10.Бесіда леді Ровени і Пілігрима. 11.Причини скрутного становища народу. - Річарда Левине Серце знаходиться в полоні Австрійського герцога. - Безліч селян доведених до відчаю об єднує у великі загони, і хазяйнували в лісах. - а Феодали у своїх володіннях цілі бандити, що відрізнялися від розбійницьких ватаг. та одне прагнення (бідних і багатих, простолюдин і дворян перемогти на турнірі. 12.Прекрасна Ревека. 13. На турнірі (правила турніру) 14.Таємничий лицар «Позбавлений спадку» 15.Бій на смерть. 16.Королева краси і кохання. 17.Після бою лицарів. Правила і переможцю передавали кінь і зброю, які служили Бріану де Буагільберу, але їх можна викупити. лицар взяв половину суми а іншу віддав вісникам, щоб розділили між собою. А від Бріана де Буальгібера нічого не взяв не обладунку, ні викупу. Бо суперечка не закінчилась. 18. Турнір другого дня. 19.Битва супротивника. 20.Тривога принца Джона. «Будьте обережні-диявол спущений з ланцюга.» 21.Бенкет у замку Ашбі. 22.Чорний лицар і пустельник. Чорний лицар – це ставний воїн з густими кучерявим світло-русявим волоссям, орлиним носом блакитними очима, що блищали розумом та жвавістю , і гарно округленим ротом, відтіненими вусами, темнішими від волосся уся постава вказувала на те, що це смілива й заповзятлива людина. Пустельник – відкрите свіже обличчя з густими чорними бровами, чорна кучерява борода і такі круглі яскраво – червоні щоки, які бувають у сурмачів. Обличчя й могутня статура пустельника говорили про соковиті кусені м ‘яса та окорки, ніж про горох та боби. Кругла голова як куля, в розквіті літ його голену маківку оточував вінець жорсткого чорного волосся. Риси обличчя виявляло ані чернечої суворості, ані аскетичної помірності. 23.Седрик та його задуми. Не визнав, але наказав Освальдові не випускати з ока. Але Освальд спізнився. Седрик і Ательстан розмовляли про стан країни, про незгоду в королівській родині, а можливо під час міжусобної війни, що наближалась позбутися норманського ярмачу принаймні до ся більш національної незалежності. 24.Несподівана зустріч у лісі. Розбійники були здебільшого сакси селяни, та йомени, вели таке відчайдушне бродяче життя через жорстокі лісові й мисливські закони зазвичай вони не чіпали своїх зазвичай вони не чіпали своїх одноплемінників. 25.Підготовчі заходи до звільнення.
В повести Л. Толстого «Кавказский пленник» описана жизнь горцев, русских военных и природа Кавказа. Главным героем повести является русский офицер Жилин, который попадает в плен к горцам, вместе со своим однополчанином Костылиным. Будучи очень смелым человеком , Жилин не соглашается с положением пленника, несмотря даже на то, что горцы уважали его за умелые руки, и совершает бегство, которое оказывается неудачным. Жилин не бросает своего друга и, несмотря на то, что Костылин тяжелее него, убегая от татар, несет его на себе. Даже после неудачного побега Жилин не останавливается, и совершает побег снова и достигает своей цели, добирается до русских. В повести, кроме Жилина, теплые чувства вызывает татарская девочка Дина, которая имеет чувство сострадания. Дина, не испытавшая родительской любви, постоянно одна. Почувствовав доброту Жилина она, несмотря на большой риск, кормила пленников и и сбежать. Дина как и Жилин желает людям делать только добро. Костылин - слабовольный человек. Эти черты сразу Он бросил русских офицеров, когда на них напали татары, испугавшись за свою жизнь просит у родных в виде выкупа. Долго не решается на побег, а при побеге постоянно причитает о том, что у него нет сил бежать. Костылин очень труслив и поэтому не совершает повторный побег с Жилиным. Татары изображены злыми, жестокими людьми. Они ненавидят людей другой национальности, писатель сравнивает их с «волками». Татары – воины, для них война с другими людьми дело чести. В своей повести Л.Н.Толстой всем поколениям дал урок, который должны люди знать и никогда не забывать – это доброта, справедливость и любовь.
В повести Л. Толстого «Кавказский пленник» описана жизнь горцев, русских военных и природа Кавказа. Главным героем повести является русский офицер Жилин, который попадает в плен к горцам, вместе со своим однополчанином Костылиным. Будучи очень смелым человеком , Жилин не соглашается с положением пленника, несмотря даже на то, что горцы уважали его за умелые руки, и совершает бегство, которое оказывается неудачным. Жилин не бросает своего друга и, несмотря на то, что Костылин тяжелее него, убегая от татар, несет его на себе. Даже после неудачного побега Жилин не останавливается, и совершает побег снова и достигает своей цели, добирается до русских. В повести, кроме Жилина, теплые чувства вызывает татарская девочка Дина, которая имеет чувство сострадания. Дина, не испытавшая родительской любви, постоянно одна. Почувствовав доброту Жилина она, несмотря на большой риск, кормила пленников и и сбежать. Дина как и Жилин желает людям делать только добро. Костылин - слабовольный человек. Эти черты сразу Он бросил русских офицеров, когда на них напали татары, испугавшись за свою жизнь просит у родных в виде выкупа. Долго не решается на побег, а при побеге постоянно причитает о том, что у него нет сил бежать. Костылин очень труслив и поэтому не совершает повторный побег с Жилиным. Татары изображены злыми, жестокими людьми. Они ненавидят людей другой национальности, писатель сравнивает их с «волками». Татары – воины, для них война с другими людьми дело чести. В своей повести Л.Н.Толстой всем поколениям дал урок, который должны люди знать и никогда не забывать – это доброта, справедливость и любовь.
