У підсумку людин відчув себе в центрі вселеної (свого роду на початку системи координат). Він пізнав світобудову й зрозумів, що увесь світ — для нього, що мир — це Будинок для людини (вірш «Пророк», до речі, є кульмінацією теми Будинку в поезії Пушкіна). Ціль пророка, таким чином, — донести до людей думка, що увесь світ — для людини. Ця таємниця буде палити серця, тому що вона ставить за обов’язок людині відповідати своєму призначенню. Це — «вся істина».
волі
У своєму вірші «Поет» Пушкін висловлює й підтверджує думка про утилітарність мистецтва, про чисте, вище призначення поета. Поет же показаний служителі духовності, що прагне до досконалості у всім. «Ціль мистецтва -
Ідеал, а не мораль», - саме до теми місії поета ставиться дане висловлення А. С.Пушкіна. На мій погляд, у вірші «Поет» Пушкін прагне показати два «я» поета, два «я» самого себе. Однак і тої ж людини Пушкін показує у двох різних ситуаціях, у двох же іпостасях з'являється перед нами поет. Спочатку «меж дітей незначних миру [...] всіх ничтожней він», потім творець перетворюється в « орла, щопробудився,». Однак розрив між життєвим поводженням поета й змістом його творчості Пушкін зовсім не виправдується. Велич у поезії не припускає малодушності в повсякденному житті. Пушкіна лише констатує, що такий розрив імовірний і не можна судити поета тільки по його життєвих учинках. У фіналі вірша Пушкін зображує «широкошумние діброви», «берега пустельних хвиль». Поет шукає самітності, гармонію він знаходить лише в об'єднанні із природою. Таким чином, у своєму вірші «Поет» Пушкін торкається теми єднання й нерозривного зв'язку людини й природи
Вечера…» , состоящие из 8 повестей, делятся ровно на 2 части, и каждая предваряется предисловием мнимого издателя. В первом, описывая свой хутор, он дает характеристики некоторым, особо колоритным обитателям Диканьки, что захаживают вечерами в «пасичникову лачужку» и рассказывают те диковинные истории, прилежным собирателем которых и является Рудой Панько Часть вторая Ночь перед Рождеством Страшная месть Иван Фёдорович Шпонька и его тётушка Заколдованное место В предисловии, предваряющем дальнейшие истории, пасичник рассказывает о ссоре с «гороховым паничем» из Полтавы, что поминался прежде. Приехавшие к пасичнику гости принялись было обсуждать правила соления яблок, да зарвавшийся панич заявил, что прежде всего надобно пересыпать яблоки канупером, и неприличным сим замечанием вызвал всеобщее недоумение, так что пасичник принужден был отвесть его тихонько в сторону и объяснить нелепость такового суждения. Но панич оскорбился и уехал. С тех пор и не приезжал, что, впрочем, не повредило книжке, выпускаемой пасичником Рудым Паньком ВЗЯЛА С РЕСУРСА!
За тридевятым царством, за тридесятым государством раскинулась земля Ледового королевства. Снега да льды покрывали землю. Редко когда солнце залядывало в этот уголок мира. И жили на этой земле белые медведи. Сильные, суровые, иногда даже и жестокие. И правил ими самый сильный из них Дерек. Пока был он молод и силен, управлял он своей страной властно и энергично. Короля уважали за мужество и справедливость. Но годы шли... И с каждым годом покидали силы Дерека. И задумался он над будущим своего королевства...
волі
У своєму вірші «Поет» Пушкін висловлює й підтверджує думка про утилітарність мистецтва, про чисте, вище призначення поета. Поет же показаний служителі духовності, що прагне до досконалості у всім. «Ціль мистецтва -
Ідеал, а не мораль», - саме до теми місії поета ставиться дане висловлення А. С.Пушкіна. На мій погляд, у вірші «Поет» Пушкін прагне показати два «я» поета, два «я» самого себе. Однак і тої ж людини Пушкін показує у двох різних ситуаціях, у двох же іпостасях з'являється перед нами поет. Спочатку «меж дітей незначних миру [...] всіх ничтожней він», потім творець перетворюється в « орла, щопробудився,». Однак розрив між життєвим поводженням поета й змістом його творчості Пушкін зовсім не виправдується. Велич у поезії не припускає малодушності в повсякденному житті. Пушкіна лише констатує, що такий розрив імовірний і не можна судити поета тільки по його життєвих учинках. У фіналі вірша Пушкін зображує «широкошумние діброви», «берега пустельних хвиль». Поет шукає самітності, гармонію він знаходить лише в об'єднанні із природою. Таким чином, у своєму вірші «Поет» Пушкін торкається теми єднання й нерозривного зв'язку людини й природи