Крім того, новела «Останній листок» вирізняється динамічним сюжетом і зразковою композицією. Автор використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв’язкою. Тобто, ця маленька за обсягом новела має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу дівчини Джонсі і її подругу Сью, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв’язання в кінці новели, коли стає відомо, чим пожертвував старий художник заради порятунку дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватися, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.
Объяснение:
Творчество Некрасова, без сомнения, тесно связано с Россией и русским народом. Его произведения несут в себе глубоко нравственные идеи. Поэма «Кому на Руси жить хорошо» — одно из лучших произведений автора. Он работал над ним пятнадцать лет, но так и не завершил.
В поэме Некрасов обратился к послереформенной России и показал те изменения, которые происходили в стране в этот период. Особенность поэмы «Кому на Руси жить хорошо» в том, что автор изображает жизнь народную такой, какая она есть. Он не приукрашивает и не «сгущает краски», рассказывая о жизненных трудностях крестьян. Сюжет поэмы во многом схож с народным сказом о поисках истины и счастья. На мой взгляд, Некрасов обращается к такому сюжету потому, что чувствует изменения в обществе, пробуждение крестьянского сознания.
Перекличка с произведениями устного народного творчества прослеживается уже в самом начале поэмы. Начинается она со своеобразного зачина: В каком году — рассчитывай, В какой земле — угадывай, На столбовой дороженьке Сошлись семь мужиков… Важно заметить, что подобные начала были свойственны русским народным сказкам и былинам.