Эпизод боя с барсом очень важен. Это ключевая сцена поэмы. Здесь проявляются такие черты характера героя, как храбрость, сила, близость к природе, уважение к сопернику и прочее. Герой лицом к лицу сталкивается с природной опасностью. Мцыри восхищается зверем, его красотой и мощью. Барс - это символ мощи дикой природы. Мцыри получает шанс пробовать свои физические силы в борьбе, раньше, живя в монастыре, такой возможности он не имел. После битвы он делает вывод о том, что в краю отцов он был бы славным воином, сильным и бесстрашным. В тяжелой борьбе Мцыри все же побеждает своего соперника. Раны, полученные от когтей барса, не останавливают героя на пути к своей родине. И даже истекая кровью, он все же остается верен своей цели.
Іноді здається, вся лірика Цвєтаєвої-це безперервне пояснення в любові до людей, до світу і до конкретної людини.
Жвавість, уважність, здатність захоплюватися і захоплювати, гаряче серце, пекучий темперамент — ось характерні риси ліричної героїні Цвєтаєвої, а разом з тим і її самої. Ці особливості характеру до й зберегти смак життя, незважаючи на розчарування і складності творчого шляху.
Лірична героїня Цвєтаєвої повністю відображає почуття і переживання самої Марини, так як поетеса спочатку принципово поставила знак рівності між собою і своєю ліричною героїнею. Виходячи з цього вірші Цвєтаєвої дуже особистісні. Цвєтаєва завжди вважала, що поет у своєму творчості повинен бути індивідуальний. З цього принцип: бути тільки самою собою, ні в чому не залежати ні від часу, ні від простору.
