Смирение – это трезвое видение самого себя. Человека, у которого нет смирения, действительно можно сравнить с пьяным. Как тот находится в эйфории, думая, что «море по колено», не видит себя со стороны и поэтому бывает не в состоянии правильно оценить многие трудные ситуации, так и отсутствие смирения приводит к духовной эйфории – человек не видит себя со стороны и не может адекватно оценить ситуацию, в которой он находится по отношению к Богу, людям и самому себе. Разделить смирение на эти три категории можно лишь условно, теоретически, для удобства восприятия, но по сути – это одно качество.
22 серпня виповнилося б 97 років одному з найвизначніших письменників ХХ століття Рею Бредбері (22 серпня 1920 – 5 червня 2006). За своє довге життя Бредбері написав 11 романів, понад 400 фантастичних повістей та оповідань, 21 п’єсу, а також інші літературні твори, кіносценарії, вірші, статті.
«Коли мені було 19 років, я не міг вступити до коледжу: я був з бідної родини. Грошей у нас не було, тож я ходив до бібліотеки. Три дні на тиждень я читав книги. В 27 років замість університету я закінчив бібліотеку», - так він написав у своїй автобіографії.
Бредбері рано зрозумів, що хоче стати письменником – почав з того, що у 12 років не маючи достатньо грошей для придбання нових книг, написав продовження до «Великого воїна Марса» Берроуза. І до останніх днів кожного ранку сідав за рукопис, бо вірив, що кожний написаний твір продовжує йому життя. Останній роман автора із символічною назвою «Літо, прощавай» побачив світ у 2006 році.
Рей Бредбері мав унікальну пам’ять. Він стверджував, що пам’ятає події свого дуже раннього дитинства, коли він фактично був ще немовлям. Психологи стверджують, що такі ранішні спогади властиві людям з багатою фантазією і вони не є справжніми. Проте, хто зна…
З дитячими спогадами пов’язані і стосунки Рея з батьком. Начебто тут має місце дитяча образа. Мати дуже опікувалася маленьким Реєм, він був молодшим сином, о вона до цього вже втратила двох дітей. До шести років хлопчик пив молоко з пляшечки. Одного разу батько не витримав, відібрав в дитини пляшечку и жбурльнув об стіну, пляшечка розбилася. У своїх творах Бредбері часто робив посвяти або втілював образи своїх родичів у літературних персонажах. Він згадував усіх, крім батька. Лише після смерті батька Рей присвятив йому книгу «Ліки від меланхолії»: «Батькові з любов’ю, що прокинулася так пізно і навіть здивувала його сина».
А ще одного разу в дитинстві маленький Бредбері став свідком жахливої автокатастрофи, після чого дав собі обіцянку ніколи не сідати за кермо.
Коли Рей закінчував школу, в родини не було грошей на пристойний одяг, в Америці лютувала Велика депресія. Хлопцеві довелося йти на випускний в костюмі його дядечка. Справа в тому, що дядечко помер у вуличній стрілянині, й мамі довелося заштопувати дірки від куль на піджаку.
З дружиною Рей познайомився у книгарні ) Вони прожили разом 56 років, та виховали чотирьох доньок.
Объяснение:
На картине " В голубом просторе " зрителю любуются бесконечным морем и небом, которые смыкаются в одной точке на горизонте, отчего кажутся бескрайними и принадлежащими лично человеку. Море- синее, оно чуть волнуется от легкого ветерочка. Небо - голубое, но меняется каждый час, становясь то лазурным, то фиолетовым. Это заметно, если посмотреть на изображение неба сверху. Облака кажутся веселыми белыми чертятами, попадающими в передряги, а гордые птицы, летящие под ними, придают картине торжественность Они разделяют небо пополам и несут весточку о наступившей весне всему миру. Вдалеке "белеет парус одиноки", ищущий родину. Ветер играет с ним, а он легко плывет куда-то, не задумываясь о судьбе.
Картина - необыкновенная. Смотришь - и слышишь, как играют волны,чувствуешь легкое прикосновение крыльев птиц, обволакивающий ветерок. И хочется навсегда остаться в этом состоянии приятных приближающихся перемен.