кожна людина на землі – особистість. і кожна потребує особливого почуття, тобто любові. але в українській мові є чудове слово – кохання.на перший погляд для того, хто не вникає у зміст цих двох слів, нічого особливого. проте, кохання – має глибоке і важливе для людини поняття.дехто називає кохання позитивним емоційним сплеском, потягом, симпатією чи навіть хіттю. але усі ці почуття здатні швидко змінюватися. у такому «коханні» часто присутній егоїзм. воно - за щось. якщо це "щось" змінюється, то кохання минає.наприклад, хлопець захоплений вродою жінки, йому до вподоби її фігура, колір очей і волосся і він зовсім не думає, що через деякий час усе це може не лише змінитися, а й набриднути. чи буде він як і раніше кохати її?
або жінка, зустрівши багатого чоловіка, вирішує, що з ним вона може зв''язати свою долю. але в одну мить матеріальне становище змінюється, з''являються скрута і негаразди, а з цим кудись поділося й кохання.таке кохання також шукає зручностей і благ для себе, і якщо цього немає, вона закінчується.
знаю один випадок. жінка закохалася в чоловіка – за його мовчання і розумні поради. кохання щодня росло, росло і наче троянда розквітало. з часом він також відчув потребу у їх спілкуванні. і знайшов для себе в ній одну надзвичайну рису – вміння бути успішною у суспільстві. в якийсь прекрасний момент їхні погляди, думки і бажання зійшлися. поступово жіноче кохання наштовхнуло на закоханість чоловіка. проте закоханість – це не перший етап кохання, а самостійне почуття, яке дуже швидко минає.зазвичай більшість людей носить маску, і їх бездоганні манери в перший час нас вражають.так і тут. жінці здавалося, що чоловік – унікальний у всіх відношеннях і стосунках. вона кохала і не бачила його не достатків.
намагаючись бути приємним, він постійно догоджав, заховавши усе далеко не краще - злість, дратівливість, нестримний потяг до гарних жінок, до багатства, тримаючи усі ці якості під контролем. минав час. були різні обставини, серед яких жінка стала розпізнавати його риси характеру, поведінку і темперамент.
зрештою, щоб добре взнати людину потрібний час - місяці, а то й роки.і можливо все б закінчилося, якби не глибокі стосунки, які ускладнили емоційну реакцію. пара не розривала стосунків не тому, що їх не пов''язували спільні інтереси, а тому що їх взаємно задовольняв секс.
у книзі пісня пісень написано: "міцна як смерть любов" . чому любов порівнюється зі смертю? тому що, коли в серці народилася любов до одного, ти вмираєш для всіх інших. вже не може бути й мови про будь-які загравання, захоплення, почуття до іншого. тому жінка помічаючи вади свого коханого не хотіла розриву стосунків.
своє кохання вона асоціювала з почуттям самовпевненості, довіри та безпеки. окрім цього воно надихало її на творчість у найвищому сенсі слова.коли ж чаша кохання жінки стала наповнюватися слізьми від щоденних суперечок, звинувачень у тому чого вона не робила, щось в середині – похитнулося.
у таких випадках – вся надія на бога. і він покаже ситуацію, в якій можна знайти відповідь. жінка в один день залишилася без грошей, житла і роботи. кидається за порятунком до свого коханого, а він тихо і мило усміхається і каже: «бідна! і що ж ти тепер будеш робити! ? ти ж знаєш, я не маю грошей, хати, хіба що машина. чим я тобі »отож, якщо ви справді кохаєте, то у вас народиться впевненість, віра, ви станете ідентичністю. і ви зможете перевірити чи укріпити ваші стосунки, якщо звичайно не помиляєтесь у людині, що поруч з вами.
своїми відносинами потрібно обом бути задоволеними, а не тішитися самому від власного задоволення.
Актуальность и правда жизни на страницах «Повести о том, как один мужик двух генералов прокормил» М. Е. Салтыкова-Щедрина
В каждом порядочном человеке русской земли Щедрин имеет глубокого почитателя.
Н. Г. Чернышевский
Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин является прямым последователем литературных традиций Н. В. Гоголя. Сатира великого писателя нашла продолжение в произведениях Салтыкова-Щедрина, она обрела новую форму, но не потеряла своей остроты и актуальности.
В «Сказках для детей изрядного возраста» писатель бичует беспорядки, мешающие развитию России. И главное зло, которое осуждает автор, — это крепостное право, губящее как рабов, так и господ. В «Повести о том, как один мужик двух генералов прокормил» сарказм писателя достигает вершины.
Читатель смеется над бес генералами умереть от голода среди обилия пищи, и лишь появившийся невесть откуда «лежебока-мужик их от неминуемой гибели. Наивность генералов фантастична. «Кто бы мог подумать, ваше превосходительство, что человеческая пища, в первоначальном виде, летает, плавает и на деревьях растет? — сказал один генерал» . Мужик же ловок и сноровист, достиг того, что варит суп в пригоршне. Он к любому делу, но не одно восхищение автора и читателей вызывает этот персонаж.
Вместе с Салтыковым-Щедриным мы печалимся о горькой судьбе народа, вынужденного взваливать на свои плечи заботу о дармоедах-помещицах, лодырях и бездельниках лишь помыкать другими, заставлять работать на себя.
Писатель постепенно подводит своих читателей к мысли о необходимости решительных перемен в обществе. Уничтожение крепостного права Салтыков-Щедрин ставил основным условием нормальной жизни общества. Конец «Повести... » удивительно созвучен некрасовской «Железной дороге» , когда вместо благодарности герою высылают «рюмку водки да пятак серебра: веселись, мужичина!» . По свидетельству современников, Салтыков-Щедрин ненавидел самодовольных и равнодушных, основным злом считал насилие и грубость. Всем своим творчеством писатель бескомпромиссно боролся против названных пороков, стараясь искоренить их в России.
кожна людина на землі – особистість. і кожна потребує особливого почуття, тобто любові. але в українській мові є чудове слово – кохання.на перший погляд для того, хто не вникає у зміст цих двох слів, нічого особливого. проте, кохання – має глибоке і важливе для людини поняття.дехто називає кохання позитивним емоційним сплеском, потягом, симпатією чи навіть хіттю. але усі ці почуття здатні швидко змінюватися. у такому «коханні» часто присутній егоїзм. воно - за щось. якщо це "щось" змінюється, то кохання минає.наприклад, хлопець захоплений вродою жінки, йому до вподоби її фігура, колір очей і волосся і він зовсім не думає, що через деякий час усе це може не лише змінитися, а й набриднути. чи буде він як і раніше кохати її?
або жінка, зустрівши багатого чоловіка, вирішує, що з ним вона може зв''язати свою долю. але в одну мить матеріальне становище змінюється, з''являються скрута і негаразди, а з цим кудись поділося й кохання.таке кохання також шукає зручностей і благ для себе, і якщо цього немає, вона закінчується.
знаю один випадок. жінка закохалася в чоловіка – за його мовчання і розумні поради. кохання щодня росло, росло і наче троянда розквітало. з часом він також відчув потребу у їх спілкуванні. і знайшов для себе в ній одну надзвичайну рису – вміння бути успішною у суспільстві. в якийсь прекрасний момент їхні погляди, думки і бажання зійшлися. поступово жіноче кохання наштовхнуло на закоханість чоловіка. проте закоханість – це не перший етап кохання, а самостійне почуття, яке дуже швидко минає.зазвичай більшість людей носить маску, і їх бездоганні манери в перший час нас вражають.так і тут. жінці здавалося, що чоловік – унікальний у всіх відношеннях і стосунках. вона кохала і не бачила його не достатків.
намагаючись бути приємним, він постійно догоджав, заховавши усе далеко не краще - злість, дратівливість, нестримний потяг до гарних жінок, до багатства, тримаючи усі ці якості під контролем. минав час. були різні обставини, серед яких жінка стала розпізнавати його риси характеру, поведінку і темперамент.
зрештою, щоб добре взнати людину потрібний час - місяці, а то й роки.і можливо все б закінчилося, якби не глибокі стосунки, які ускладнили емоційну реакцію. пара не розривала стосунків не тому, що їх не пов''язували спільні інтереси, а тому що їх взаємно задовольняв секс.
у книзі пісня пісень написано: "міцна як смерть любов" . чому любов порівнюється зі смертю? тому що, коли в серці народилася любов до одного, ти вмираєш для всіх інших. вже не може бути й мови про будь-які загравання, захоплення, почуття до іншого. тому жінка помічаючи вади свого коханого не хотіла розриву стосунків.
своє кохання вона асоціювала з почуттям самовпевненості, довіри та безпеки. окрім цього воно надихало її на творчість у найвищому сенсі слова.коли ж чаша кохання жінки стала наповнюватися слізьми від щоденних суперечок, звинувачень у тому чого вона не робила, щось в середині – похитнулося.
у таких випадках – вся надія на бога. і він покаже ситуацію, в якій можна знайти відповідь. жінка в один день залишилася без грошей, житла і роботи. кидається за порятунком до свого коханого, а він тихо і мило усміхається і каже: «бідна! і що ж ти тепер будеш робити! ? ти ж знаєш, я не маю грошей, хати, хіба що машина. чим я тобі »отож, якщо ви справді кохаєте, то у вас народиться впевненість, віра, ви станете ідентичністю. і ви зможете перевірити чи укріпити ваші стосунки, якщо звичайно не помиляєтесь у людині, що поруч з вами.
своїми відносинами потрібно обом бути задоволеними, а не тішитися самому від власного задоволення.