Тіртей (друга половина VII ст. до н. е.) — давньогрецький поет, автор ямбів, елегій. Тіртей уславив себе написанням елегій — ліричних віршів, в яких переважає настрій смутку, жалю. Елегія виконувалася в супроводі фригійської флейти. У творах Тіртея яскраво звучить тема захисту батьківщини. У його поетичних творах поєднуються сумні роздуми із закликом до рішучих дій. Звертаючись до спартанського воїна, закликаючи його до стійкості у боротьбі, Тіртей використовує антитезу, за до якої змальовує долю втікача, змушеного поневірятися на чужині, терпіти зневагу замість того, щоб «в бою смерть за вітчизну прийняти». У вірші «Добре вмирати тому…» Тіртей закликає до героїзму. Апелюючи до героїв давніх міфів, поет прагне пробудити бойовий дух спартанців, переконати їх у необхідності бойових змагань. Вищим щастям він вбачає загибель на полі бою заради міста та його громадян. У такий б воїн прославить не тільки себе, але й свої близьких. Тіртей прославляє бойову звитягу, закликає воїнів дотримуватися бойового кодексу, основні вимоги якого він подавав у віршовій формі, аби вони легше запам’ятовувалися. Воїни виконували вірші часто під час військових маршів. Такі маршеві пісні мали не елегійний, а інший метр — анапест (два короткі, один довгий склад), який був зручним для військового використання. Пісні Тіртея про звитяги воїна спартанці співали і під час відпочинку, і після молитов. У Греції твори Тіртея були широко розповсюджені. Давній оратор Лікург говорив про патріотичність творів Тіртея, їх виховне значення. Біографічні відомості про Тіртея скупі. Поет був афінськкчг громадянином. За легендою він був кульгавим шкільним учителем, якого послали з Афін до Спарти замість військової підтримки. Так порадив оракул. І він не помилився. Тіртей та його пісні надихнули спартанців на перемогу.
Пушкин был истинным патриотом своей Родины,его волновало не только настоящее,но и России.В своих произведениях он затрагивает исторические темы,для написания которых автор изучал историю России.Поэт гордился свой Родиной,её историей и в каждом историческом произведении автор отражает эпоху,нравы,дух того времени,о котором идёт речь.Кропотливо изучая исторические документы,автор создавал свой образ. Пушкин нашёл своё место в истории,а история России отражена в его бессмертных шедеврах:" Борис Годунов"-история Смутного времени,"Вадим"-борьба против самодержавия во времена Рюрика ,вольнолюбие новгородцев и правление Вече на Руси,"Песнь о вещем Олеге"-прославление мудрости,мощи Древней Руси,"Капитанская дочка"-времена Екатерины II и история Пугачёвского бунта,"Медный всадник" и "Полтава"-отражение побед и становления Российской Империи во времена Петра Великого. Пётр I являлся кумиром для Пушкина,восхищение реформатором и становлением России молодой,автор создаёт образ Петра -борца с отсталостью,символ движения вперёд.Пётр Великий велик во всех своих делах,патриот и вдохновитель России в борьбе за независимость своей Родины. Главный герой поэмы "Полтава"-это Пётр I.В произведении Пушкин раскрывает две главные темы:любовь и отношения гетмана Мазепы с Марией, и Северная война,противостояние Петра I Карлу XII. Предатель гетман связывает обе темы,но автор обрисовал лишь общие черты Мазепы :"он не любит ничего!",не вдаваясь в подробности характера -"он не ведает святыни",создавая мрачный образ злодея,честолюбца и малодушного изменника:"кровь готов он лить, как воду,презирает он свободу,нет отчизны для него." А вот образ Петра ,Пушкин создал светлым,лучезарным,описывая победителя,автор не скупился на эпитеты: "Его глаза Сияют. Лик его ужасен. Движенья быстры.Он прекрасен .Он весь как Божия гроза". Пушкин ставит в противовес Петру -Карла:"И слабым манием руки на русских двинул он полки". Король уже понимает,за кем будет победа,а кто потерпит поражение. Главная мысль поэмы-"Россия молодая,мужала с гением Петра!"Пётр-герой истории,одерживающий очень важную для России,русского народа победу.Россия выстояла ,отразила нашествие врага,велика внутренняя сила народа.Отрицательный образ Мазепы -лишь шаблонный образ простого обывателя,попавшего в колесо истории эпохи Петра Великого.
