Українська література… Напрочуд цікаве та неординарне явище, відносно якого існує багато різних думок та неостаточних зауважень. В усі часи розвиток літературного процесу в нашій країні супроводжувався тими чи іншими державними або суспільно-політичними змінами, тож можна сміливо стверджувати, що українська література є унікальною й неповторною.
Крім того, унікальною є мова України, бо тільки українські письменники, працюючи над своїми творами, ніби випускають на волю птахів, що летять понад родючими полями нашої Батьківщини і своїм мелодійним співом очищують душі людей, наче роблячи небо над їх головами чистим та безхмарним…
Досить таки важко, серед усього розмаїття шедеврів української літератури, обрати один твір, якому можна віддати перевагу, бо кожен твір по-своєму гарний і кожен твір несе в собі певний емоційний заряд, основну думку, те що хотів показати автор. Проте, особисто в мене, зі словосполученням “мій улюблений твір” асоціюється “Лісова пісня” Лесі Українки. Ця на диво сильна людина, видатна особистість та одночасно прекрасна письменниця зробила великий внесок в розвиток літератури, всі її твори є змістовними та містять багато філософських, психологічних та історичних аспектів. Драма-феєрія “Лісова пісня” захоплює з перших рядків.
Разом з героями твору читач занурюється в незвичайний, дивовижний світ магії та чудес, який гармонійно переплітається зі світом людей, з їх повсякденними справами, звичними проблемами. Мова драми також казкова, авторка збирає слова, наче перлини чи дорогоцінне каміння, а потім робить з них чарівне намисто, яке з неймовірною легкістю огортає читача. Чого варті самі лише описи головних героїв “Лісової пісні”, наскільки шанобливо і витончено зображено природу в різні пори року, Леся Українка показує все живим, все в її творі має свою душу, і Вітер, і Річка, і Поле…
Справедливо і чесно відображаються відносини між дійовими особами драми.
В “Лісову пісню” просто неможливо не закохатися, це дійсно окремий світ, який дає змогу відволіктися від буденних негараздів та відправитися разом із героями твору в велику, незбагненну країну мрій, спогадів та почуттів. Усім, хто з цим твором, не знайомий раджу прочитати “Лісову пісню” і пофантазувати разом з Лесею Українкою та її героями.
— И дым Отечества нам сладок и приятен !
— Числом поболее, ценою подешевле ?
— А впрочем, он дойдёт до степени известных,
Ведь нынче любят бессловесных.
— Ум с сердцем не в ладу
— Хотел объехать целый свет,
И не объехал сотой доли
— Служить бы рад, прислуживаться тошно
— Век нынешний и век минувший
— Дома новы, но предрассудки стары
— А судьи кто?
— Времен Очаковских и покоренья Крыма
— Где, укажите нам, отечества отцы,
Которых мы должны принять за образцы ?
— Но чтоб иметь детей,
Кому ума недоставало ?
— А смешивать два эти ремесла
Есть тьма искусников; я не из их числа
— Я глупостей не чтец,
А пуще образцовых
— Помилуйте, мы с вами не ребяты;
Зачем же мнения чужие только святы?
— Рассудку вопреки, наперекор стихиям
— Послушай, ври, да знай же меру
— Молчалины блаженствуют на свете !