ответ: Надзвичайно цінними для становлення української літератури є козацькі літописи XVII-XVIII століття. Автори цих шедеврів примушують дивуватися й пишатися своїми предками. Літописці Величко, Граб’янка, Самовидець та інші, вочевидь, самі були свідками усіх тих подій, які подали у письмовому вигляді та хронологічному порядку. Перш за все, ці літописи вказують на ті події, які призвели до визвольної боротьби проти польської шляхти, а потім докладно описують життя народу в період війни, стосунки України з іншими державами і внутрішнє становище країни.
У своїх творах літописці висвітлили багато проблем життя тогочасного українського суспільства. Саме ці твори стали цінним і чи не єдиним джерелом для вивчення української історії другої половини XVII століття. «Летопись событий в юго-западной России в XVII-м веке», «Действія презельной брани», «Літописи Самовидця» були створені на багатому історичному матеріалі, тому стали реально правдивими творами про героїчне минуле наших співвітчизників, про їхнє багатовікове страждання.
Літописці яскраво подали нам подвиги видатних козацьких воїнів, передали психологічний стан ворогів українського народу, оспівали кмітливість і хоробрість козацтва.
Гордість проймає, коли, наприклад, читаєш про героїчні подвиги одного з козацьких ватажків Івана Сірка. Його описує Самійло Величко, причому робить це з любов’ю, адже ця смілива людина стала легендарною постаттю української історії.
Велика цінність козацьких літописів полягає ще й в тому, що вони стали творами, які уважно вивчалися істориками та письменниками наступних поколінь, допомагали і допомагають розібратися митцям та вченим у складних історичних подіях XVII-XVIII століття. Перш за все, у козацьких літописах відображується боротьба українського народу за самобутній шлях розвитку, за незалежність України, за національні права й свободи.
Особливе місце в козацьких літописах посідає Богдан Хмельницький, якому присвячено багато подібних творів. Автори літописів прославляють його військове уміння, вказують на силу українського народу, чим стверджують безумовну перемогу над панством. У літописах можна побачити подвиг не тільки талановитого керівника козаків, а й простого українського народу.
Отже, козацькі літописи XVII-XVIII століття є цінним надбанням, яке стало не тільки предметом вивчення, а й джерелом роздумів багатьох митців над багатостраждальною долею наших співвітчизників, приводом для міркувань про взаємовідносини вождів та простого народу.
Мама Николая по происхождению княжна.
У Натальи Николаевны прекрасная улыбка. Живёт спокойно и мудро, очень привязана к экономке Наталье Савишне. Наталья Николаевна знает в совершенстве немецкий язык и говорит на нём с детьми. Наталья Николаевна на досуге занимается вышивкой.
Она очень трепетно относится к Коле, целует и ласкает его, он очень привязан к матери. Ее голос нежный, спокойный, ласковый запомнился навсегда. Ее взгляд полный нежности и любви, и нежные руки будут помниться всегда. Мама для Николеньки стала источником всего прекрасного.
Однажды, будучи в Москве, отец сообщает, что нужно вернуться в деревню. Дома они застают заболевшую мать, она умирает. Во время похорон Коля пугается лица матери, плачет и убегает.
