Я представляю Ассоль очень доброй и наивной девушкой ,которая стоит на своём мнении и верит в свои мечты не смотря ни на что. Беря за пример описание с самого рассказа я могу сказать что эта девушка имеет пышные темные волосы которые собраны в кружевную косынку, а глаза будто старше самой Ассоль.. Лицо было похоже на мягкий овал который овеян прелестным загаром. Сама она представлена в платьице с розовыми цветочками, само платье видимо было до колен, а девушка была худенькая и стройненькая ,маленького роста. Если смотреть на Ассоль как на особу среди общества то она скорее одинока и застенчива, все считают её не такой как все. Несмотря на это девушка всегда остаётся оптимистичной и любит свою жизнь такой которая она есть.
Объяснение:
ответ:Он не может вызывать смех, он вызывает жалость, изумление, восхищение, он поражает своей добротой, гуманностью, умением Любить не за внешнюю красоту, а за душевную, наивную, за что иногда страдает от черствых, злобных и бессердечных людей, которые из-за чёрствости своей души видят в нём безумца, которым с рождения не понятны все качества, присущие Дон Кихоту.
Объяснение:Возвышенный идальго комичен. Он романтик, мечтающий мир, но по факту уничтожающий иллюзорные мельницы. Несоответствие показано намеренно, чтобы продемонстрировать невероятное непонимание жизни этим человеком. Стремления Дона Кихота - фикция. Его не принимает общество, в котором тот взаимодействует. В этом проявляется трагизм, ирония.
Головний герой твору — власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод в душі і уся фігура його немов заморозилася: ніс загострився, щоки зморщилися, очі почервоніли, тонкі губи посиніли». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свято, вважав це нісенітницею, не умів радіти.
Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлею розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив хороші справи за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Нинішнього і Духом Майбутнього Різдва.
Подорож Скруджа у своє дитинство, в нинішнє і майбутнє до йому багато дещо зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертвування бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно відносився до племінника — сина улюбленої сестри Фен.
Ця історія, як і повинно бути в різдвяній розповіді, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати час, поспішати робити добро ближнім своїм.