Проблема сенсу буття і життя ніколи не була простою і до кінця зрозумілою людині. Кожна людина розуміє, що її життя колись закінчиться, що їй відведено певний термін, а тому вважає, що необхідно використовувати такі нетривалі роки з максимальною користю. Водночас багато хто замислюється, що, можливо, конечність буття нівелює будь-який сенс. Зрештою, навіщо до чогось прагнути, якщо кінець в будь-якому випадку однаковий? Втім, тим не менш, теорії про сенс життя продовжують будувати не тільки філософи та мислителі, а й звичайні люди.
При цьому не можна сказати, що люди при визначенні свого сенсу життя повністю автономні і незалежні від ідей суспільства, в якому вони живуть. Час, обставини і інші навколишні фактори здійснюють величезний вплив на те, що в кінцевому результаті людина назве сенсом свого буття. Людство мало багато етапів свого розвитку, одним з таких етапів є XVIII століття. Цьому століттю притаманний ривок в інтелектуальному розвитку людей, на нього припали промислова революція і Епоха Просвітництва. Завдяки промисловій революції багато з функцій, які раніше виконували люди, стали виконувати машини. Люди стали менше працювати і більше замислюватися про втілення своїх бажань до інтелектуального розвитку. Для Епохи Просвітництва були характерні поява вільнодумства і раціоналізму. Цілком зрозуміло, що здатність мислити в таких обставинах вийшла для людини на перший план. Завдяки змінам XVIII століття людина стала вважати власні права більш важливими, саме тоді з’явилася, зокрема, Декларація прав людини і громадянина. Тому, як мені видається, можна казати впевнено, що загальний сенс буття більшості мислячих людей XVIII століття був в пізнанні себе, визначенні та затвердженні власних громадянських прав.
Нинішнє XXI століття почалося не так давно, але цілком може стати подібним за своєю значимістю до XVIII століттю. Вже зараз можна констатувати розвиток інформаційних технологій і промисловості. Можливо, що до кінця XXI століття людині зовсім не потрібно буде трудитися в нинішньому розумінні цього слова. Але поки що це робити доводиться – не можна стверджувати, що питання звичайного виживання вирішилося для людини повністю. Тому сенсом життя XXI століття для всіх мислячих людей може стати продовження ефективної наукової роботи, пошуки в максимального продовження життя і приведення рівня життя різних країн планети до єдиного високого рівня. Втім, для звичайних людей сенс життя залишається все тим же – самореалізація, створення великої сім’ї і отримання приємних вражень.
2)Наштовхунвся вчора на цікавий коментар.Суть Якого можна звести до того,що кредит є негативним продуктом та явищем економіки та фінансово-економічної діяльості людини.
А тепер питання по суті.Якшо це є злом,то чим можна його замінити?Адже по суті кредит є наданням певного ресурсу у корисутвання з поверненням цього ж ресурсу з платою за його користування.
Як/чим можна його замінити? 1)Кредит і кредитні відносини відіграють важливу роль у житті людини.Може здаватися, що такі поняття специфічні й характерні лише для окремої сфери людської діяльності, тобто до економіки, та кредит пронизує усе суспільство і формує його соціально-економічний каркас.
Людина від народження вступає у кредитні (зобов'язальні та довірчі) відносини зі своїми батьками, а з часом і з іншими членами суспільства: людьми, організаціями, підприємствами, владою (державою) тощо. Кредитні відносини існують в політиці — між тими, хто прагне до влади у державі та її громадянами; у науці — між тими, хто поширює знання, і тими, хто їх здобуває, і, звичайно, в економіці.
Кредит є основою нормування відносин людини з її довкіллям: людина, користуючись благами природи, вступає у боргові відносини з нею. На думку А. Шопенгауера, саме народження людини породжує питання, що "наше життя містить певну заборгованість?" . Ця заборгованість виявляється у зобов'язаннях homo sapiens перед природотвірними силами, які надали їй певні блага, починаючи від користі довкілля і закінчуючи особистими благами
2)Наштовхунвся вчора на цікавий коментар.Суть Якого можна звести до того,що кредит є негативним продуктом та явищем економіки та фінансово-економічної діяльості людини.
А тепер питання по суті.Якшо це є злом,то чим можна його замінити?Адже по суті кредит є наданням певного ресурсу у корисутвання з поверненням цього ж ресурсу з платою за його користування.
Як/чим можна його замінити? 1)Кредит і кредитні відносини відіграють важливу роль у житті людини.Може здаватися, що такі поняття специфічні й характерні лише для окремої сфери людської діяльності, тобто до економіки, та кредит пронизує усе суспільство і формує його соціально-економічний каркас.
Людина від народження вступає у кредитні (зобов'язальні та довірчі) відносини зі своїми батьками, а з часом і з іншими членами суспільства: людьми, організаціями, підприємствами, владою (державою) тощо. Кредитні відносини існують в політиці — між тими, хто прагне до влади у державі та її громадянами; у науці — між тими, хто поширює знання, і тими, хто їх здобуває, і, звичайно, в економіці.
Кредит є основою нормування відносин людини з її довкіллям: людина, користуючись благами природи, вступає у боргові відносини з нею. На думку А. Шопенгауера, саме народження людини породжує питання, що "наше життя містить певну заборгованість?" . Ця заборгованість виявляється у зобов'язаннях homo sapiens перед природотвірними силами, які надали їй певні блага, починаючи від користі довкілля і закінчуючи особистими благами
Проблема сенсу буття і життя ніколи не була простою і до кінця зрозумілою людині. Кожна людина розуміє, що її життя колись закінчиться, що їй відведено певний термін, а тому вважає, що необхідно використовувати такі нетривалі роки з максимальною користю. Водночас багато хто замислюється, що, можливо, конечність буття нівелює будь-який сенс. Зрештою, навіщо до чогось прагнути, якщо кінець в будь-якому випадку однаковий? Втім, тим не менш, теорії про сенс життя продовжують будувати не тільки філософи та мислителі, а й звичайні люди.
При цьому не можна сказати, що люди при визначенні свого сенсу життя повністю автономні і незалежні від ідей суспільства, в якому вони живуть. Час, обставини і інші навколишні фактори здійснюють величезний вплив на те, що в кінцевому результаті людина назве сенсом свого буття. Людство мало багато етапів свого розвитку, одним з таких етапів є XVIII століття. Цьому століттю притаманний ривок в інтелектуальному розвитку людей, на нього припали промислова революція і Епоха Просвітництва. Завдяки промисловій революції багато з функцій, які раніше виконували люди, стали виконувати машини. Люди стали менше працювати і більше замислюватися про втілення своїх бажань до інтелектуального розвитку. Для Епохи Просвітництва були характерні поява вільнодумства і раціоналізму. Цілком зрозуміло, що здатність мислити в таких обставинах вийшла для людини на перший план. Завдяки змінам XVIII століття людина стала вважати власні права більш важливими, саме тоді з’явилася, зокрема, Декларація прав людини і громадянина. Тому, як мені видається, можна казати впевнено, що загальний сенс буття більшості мислячих людей XVIII століття був в пізнанні себе, визначенні та затвердженні власних громадянських прав.
Нинішнє XXI століття почалося не так давно, але цілком може стати подібним за своєю значимістю до XVIII століттю. Вже зараз можна констатувати розвиток інформаційних технологій і промисловості. Можливо, що до кінця XXI століття людині зовсім не потрібно буде трудитися в нинішньому розумінні цього слова. Але поки що це робити доводиться – не можна стверджувати, що питання звичайного виживання вирішилося для людини повністю. Тому сенсом життя XXI століття для всіх мислячих людей може стати продовження ефективної наукової роботи, пошуки в максимального продовження життя і приведення рівня життя різних країн планети до єдиного високого рівня. Втім, для звичайних людей сенс життя залишається все тим же – самореалізація, створення великої сім’ї і отримання приємних вражень.