я давно, ще коли була маленької, читала “маленького принца” антуана де сент-екзюпері. мене вразило, що автор, доросла людина, боїться стати таким, як дорослі, яким нічого не цікаво, крім цифр. і тому він “купив ящик з фарбами й олівці”. автор розуміє маленького принца, переживає про нього, коли думає про баобаби. і відразу стає ясно, що в ньому ще багато залишилося від того маленького хлопчика, якого не зрозуміли дорослі. потроху він усвідомлює, як сумна й одноманітне життя маленького принца. довгий час у того була тільки одна розвага - він любувався заходом, коли йому ставало смутно. потім у маленького принца, з насіння, занесеного вітром до нього на планету, виріс горду й уразливу квітку. і маленький принц дуже його полюбив і радий був йому служити: поливав щодня, на ніч надягав ковпак. але в ньому виникли сумніву. він приймав порожні слова квітки близько до серця й почував себе нещасним. “треба було судити не за словами, а по справах… я не повинен був бігти…” маленький принц ще не знав, що він приручив цю квітку й повинен про нього піклуватися, і він вирішив відвідати сусідні планети.
на першому астероїді жив король. коли хлопчик залишав його, він подумав: “дивний народ ці дорослі”. на другому жил честолюбець. коли маленький принц утік від нього, він подумав: “право ж, дорослі - дуже дивні люди”. на третьому жил п’яниця. коли маленький принц відправився далі, він задумався: “так, право ж, дорослі дуже, дуже дивний народ”. на четвертій планеті жив ділок. продовжуючи шлях, маленький принц говорив собі: “ні, дорослі й справді разючий народ”. на п’ятої - ліхтарник, а на шостий жил , що порадив маленькому принцові відвідати землю. я думаю, що цим сент-екзюпері хотів показати, як дорослі люди відрізняються від маленьких, який у них обмежений кругозір у порівнянні з дітьми, у яких свої проблеми й прихильності у своєму мирке, куди дорослим, так люблячої цифри, немає доступу і якого вони не розуміють. на землі маленький принц не побачив людей і дуже зачудувався. але відразу побачив змію, що потім всі время говорила загадками. “я вирішую всі загадки”, - сказала вона. коли він набрів на троянд, які були всі як одна схожі на його квітку, вона подумав: “я-те уявляв, що володію єдиним у світі квіткою…тільки всього в мене й було, що проста троянда так три вулкани ростом мені по коліно…”, - ліг на траву й заплакав. тільки коли він приручив лиса й лисиць відкрив йому головну істину: “…ти назавжди у відповіді за всіх, кого приручив”, маленький принц зрозумів, що його троянда - єдина у світі, адже це її він щоранку поливав, накривав ковпаком, оберігав. він зрозумів, що він відповідає за свою троянду.
маленький принц так тендітний, і так зворушлива його вірність квітці. останнім подарунком маленького принца авторові був його сміх: “ти завжди будеш мені іншому. тобі захочеться посміятися із мною. інший раз ти от так розгорнеш вікно, і тобі буде приємно… і твої друзі стануть дивуватися, що ти смієшся, дивлячись на небо. а ти їм скажеш: “так, так, я завжди сміюся, дивлячись на зірки! ” і вони подумають, що ти збожеволів. от такий злий жарт я з тобою зіграю… знаєш… моя троянда… я за неї у відповіді. а вона така слабка. така простодушна”. ніколи жодна доросла людина не зрозуміє, як важливо буває запитати себе: чи жива та троянда або її раптом з’їв баранчик? може бути, я теж буду такої, як всієї дорослої, люблячої цифри, коли стану старше? “будь те будинок, зірки або пустеля, саме прекрасне в них те, чого не побачиш очами. але очі сліпі. шукати треба серцем”. хто знає…
1) Учиться говорить и писать нужно все время.
2) Язык – самая большая ценность народа, на котором он думает, говорит и пишет, который формулирует наши мысли.
3) «…нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу». (И. С. Тургенев.)
4) Язык – важнейший показатель умственного развития человека, показатель культуры народа.
5) «Встречают по одежде – провожают по уму».
6) Слова – «плевки».
7) Язык человека – это его мировоззрение и его поведение.
8) Говори так, чтобы словам было тесно, а мыслям просторно.
9) Выступая перед слушателем следите за временем.
10) Выступая перед слушателем следите за тем, чтобы ваше выступление было интересно.
11) Главная мысль в выступлении, которой подчинены все остальные.
12) Уметь хорошо писать надо всем!
13) Дайте оценку своим собственным словам, поступкам.
14)Вывод. Д. С. Лихачев советует, наказывает нам хранить чистоту языка, чтобы быть интересным собеседником, соблюдая чеховское правило: «Краткость – сестра таланта», стремясь к образности и выразительности языка; для этого надо учиться упорно и терпеливо.
P.S. а теперь выбирай что тебе нужнее;)
