Жили -Были Великан Кроня-как лаского называли его друзья и Гном Тимоша, они жили в одном лесу и считались лучшими друзьями, однажды в лес пришел новый персонаж Троль.Его звали Альберт. Тогда все собрались на полянке, что бы познакомится с ним, друзья тоже были там. Альберт начал разговаривать с Великаном Кроней, они так разговарились, что Кроня савсем забыл про Тимошу.А гном обиделся и ушел.Кроня даже не заметил его ухода, на следущий день они не разговаривали. Тимоша обиделся на то что он забыл своего друга, но на следуший же день простил, так как они были лучшими друзьями и вроде все было как прежде, но Кроня все чаще стал общатся с Альбертом. Тимоше это очень не нравилось и он решил, что больше не простит его. Кроня савсем забыл Тимошу с Альбертом.А бедный тимошка плакал в уголке, он решил что тоже найдет себе друга,решил он сходить к зверятам, как им не было весело, он так и не нашел себе лучшего друга.Так Тимоша и ходил целый день в поисках друга, но так и не нашел, но на следущий день Кроня пришел и много извенялся, обещал что будет проводить с ним больше времени чем раньше, что им будет весело.Как бы кроне не было хорошо с Альбертом, но он понимал лучше Тимошки друга он себе больше не найдет
"Нет друга-ищи, а нашел - береги."
Санчо Панса - кастільський селянин, односелець Алонсо Кихано, який умовив простодушного Санчо стати його зброєносцем, пообіцявши йому незлічені багатства. Разом з Дон Кихотом Санчо Панса("панса" в перекладі з іспанського означає "черево") складають пару пародійних персонажів, на кшталт Пантагрюэля і Панурга. Худий і довгов'язий Дон Кихот поряд з низеньким товстуном зброєносцем справляють комічне враження своєю несполучуваністю.
Санчо в романі виступає в ролі посередника між ідеальним світом свого хазяїна і дійсністю. Щоб уникнути конфлікту, йому нерідко доводиться "перекладати" слова і вчинки "мандруючого лицаря" мовою, зрозумілою таким, що оточує. Тому цей образ відрізняється двоїстістю. Захоплений і в той же час приземлений, розсудливий і неосвічений, обачливий і недалекий Санчо - типовий селянин, вкорінений в чуттєвій стихії народного життя.
Здавалося б, йому мають бути чужі наївні мрії і неземні захоплення лицаря Сумного Образу(таке прізвисько Санчо дав Дон Кихоту). Але Сервантес показує, що фантазії Дон Кихота настільки зачаровують Санчо, що той часом готовий не вірити власним очам і представити те або інша подія відповідно до книжкових вигадок, якими з ним щедро ділиться його хазяїн. Упродовж роману образ Санчо стає усе більш значимим. У 2-ій його частині Санчо стає такою ж важливою фігурою оповідання, як і Дон Кихот.
Цікаво, що, у міру того як Дон Кихот поступово розчаровується у своїх ідеалах, Санчо Панса все більше переймається утопічною філософією свого хазяїна і ідеями безкорисливого рицарського служіння. Глибоко символічний фінал роману : на тлі фізичної смерті Дон Кихота з особливою силою виступає вічний життєствердний початок народного духу, втілений у фігурі "вірного зброєносця", який залишається живою пам'яттю про лицаря Сумного Образу і його діяння.
Жанр и композиция. «Война и мир» — грандиозное эпическое полотно, часто сравниваемое с «Илиадой» Гомера, охватывающее широчайшую панораму России первой четверти XIX века, но обращенное при этом к проблемам современной писателю жизни 1860-х годов и поднимающее важнейшие нравственно-философские вопросы. Оно поражает своими размерами. В нем более пятисот героев, очень много событий, больших и малых, затрагивающих судьбы отдельных людей и целых народов.
Объяснение: