Чарльз Джон Ха́ффем Ди́ккенс (англ. Charles John Huffam Dickens [ˈtʃɑrlz ˈdɪkɪnz]; 7 февраля 1812 года, Портсмут, Англия — 9 июня 1870 года, Хайэм (англ.)рус., Англия) — английский писатель, стенограф, репортёр, романист и очеркист. Классик мировой литературы, один из крупнейших прозаиков XIX века, он стал самым популярным англоязычным писателем ещё при жизни. Творчество Диккенса относят к вершинам реализма, но в его романах отразились и сентиментальное, и сказочное начала. Самые знаменитые романы Диккенса: «Посмертные записки Пиквикского клуба», «Оливер Твист», «Николас Никльби», «Дэвид Копперфилд», «Холодный дом», «Повесть о двух городах», «Наш общий друг», «Большие надежды», «Тайна Эдвина Друда».
основні з них і визначимо, які саме використовує письменник в оповіданні.
— Сполучення в реченні слів, що означають різнорідні поняття;
— неправильне розуміння міжмовних омонімів;
— використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні;
— використання каламбурів — гри звуків або слів;
— вживання пестливих слів, займенників середнього роду і дієслів у третій особі однини стосовно особи з метою висміювання;
— використання гіперболи;
— іронія — вживання слів у протилежному значенні;
— парадокс — сполучення несумісних понять, що виключають одне одного;
— макаронічна мова — змішання й перекручення слів різних мов;
— народна етимологія — перекручення персонажем слів, вимова яких для нього важка;
— жартівливі народні прислів’я та приказки;
— дитяча етимологія — шепелявість, картавість та інші вади у мові дітей;
— урочистий тон і використання відповідних засобів при зображенні буденних подій, описі звичайних предметів;
— використання політичних або наукових термінів для зображення побутової події чи щоденної роботи;
— змішання різних стилів літературної мови;
— характеристичні прізвища;
— пародія;
— комічна ситуація, подія, монолог, діалог, герой, деталь.
4. Пошуково-дослідницька робота.
(Проводиться самостійно під керівництвом учителя або учнів-асистентів).
Завдання: відшукати засоби комічного, що їх використовує Олекса Стороженко в оповіданні «Скарб», зробити висновки.
Просторічні та лайливі слова (телепень, скажена, орав здорово); комічні порівняння, фразеологізми (як той пуцьвірінок, буцім з його чортяка лика дере, як на живіт кричить, як горох з мішка); гіпербола (не випускає мати сина надвір цілий рік — то холодно, то жарко, то сиро); вживання середнього роду (його вигнало та розперло);
комічний портрет («Лика широка та одутлувата, як у того са-логуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»);
іронія («заснув манесенький»);
комічні ситуації («…Вийде в садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот»»);
прізвисько Лежень;
комічна подія (скарб захований у дохлому хорті, якого хлопці жартома вкинули Павлові до хати);
комічне прислів’я («Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть!»)
Висновки: гумористичне, викривальне зображення головного героя оповідання «Скарб» автор подає, вдаючись до різноманітних засобів, які допомагають викликати відразу до людини, котра нічого у своєму житті не зробила доброго, прожила марно й безцільно, користуючись плодами праці інших.
прачку её звали Татьяна. Они полюбили друг друга. (непомню но вроде так и было) Они хотели поженится но барыня не хотела этого и выдала Татьяну за Капитона (непомню кто такой Капитон)
Герасим очень отчаелся и плохо стал работать. Однажды он в кустах нашол собаку. Он принес её домой и все обрадовались но барыня не знала. Так Герасим не мог говорить собаку назвали Муму. Както барыня увиднла Муму и выкинула её в сад. Герасим не мог её найти. Он стал опять плохо работать но както ночью он почувствавал знакомые лапы и проснулся . Теперь Герасим стал прятать её у себя и ночью выводить гулять. В одну ночь барыне неспалось и она услыхала лай. Она посмотрела и увидела Муму. Она приказала избавится от неё. Герасим попался и согласился убрать Муму. Герасим с Муму пошли в город. Они зашли в кафе. Поели они и пошли кататься на лодке. Герасим проплыл около своей деревне где раньше жил до барыни. Герасим привязал к Муму два камня.. . закрыл глаза.. . и отпустил её он не слышал воды когда открылыл глаза Муму не было. Герасим пришол к барыне и уволился. Барыня его не отпускала но пото отпустила. Герасим опять пошол в свою деревню а барыня скоро умерла. (может пойдёт желаю удачи!)