1. Тетя Полли - добрая, ответственная, всегда готова прийти на , но при этом она строгая женщина. Она считает что её христианский долг - наказывать ребенка ради его же блага. Это показано в словах "...Ибо сказано в Писании, что кто жалеет розг - тот портит ребенка…".
Мне она представляется доброй, мудрой женщиной. Которая успевает позаботиться об одежде детей, их еде и учебе. И в то же время, проверять и контролировать выполненные задания, следить, чтобы самый непослушный из детей — Том, посещал школу.
2. В том что из любого дела или наказание за которое он брался, он превращал это в увлечение. Например крашение забора он превращает в процесс создания произведения искусства, причет он это делает так что те кто пришел над ним посмеяться, просят кисточку что бы тоже покрасить забор.
Объяснение:
Лови и будь здоров.
Кстати крутая книга советую прочесть
У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість «Ирій», романи «Катастрофа», «Самотній вовк», «Спектакль», «Листя землі» та інші; оповідання «Шгмаліон», притча «Сонце» тощо. У 1965 році з'явилося оповідання «Білий кінь Шептало». Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. Але, незважаючи на все ці «критичні зауваження», В. Дрозд написав продовження — оповідання «Кінь Шептало на молочарні», надруковане у 1967 році. Нині обидва твори добре відомі читачам і перекладені багатьма мовами.
Головний герой оповідання — білий кінь Шептало, який працює на одному з господарств, виконуючи разом з іншими кіньми важку й обридлу щоденну роботу, і терпляче зносить удари батогом від конюха Степана та хлопця-підпаска. Шептало згадує, як колись його, молодого й гордого, «зломили», осідлали люди, примусивши працювати на себе. Часом ця робота була нестерпно принизливою для білого красеня, предки якого «гарцювали на залитім різнокольоровими вогнями і, і милуватись їхньою красою щовечора сходилися людські натовпи». Найтепліші спогади коня пов'язані з дитинством, коли лошам-стригун-цем весело бігав із матір'ю по квітучих лугах, слухаючи її розповіді про дідів-прадідів. А потім з'явились люди...
аоаоитпьпьсьмьсьм