Новела „Некультурна” – своєрідний твір, бо емансипованість головної героїні є природньою, до певної міри вродженою. До речі, така гуцулка справді існувала. Ольга Кобилянська часто розмовляла з нею під час своїх прогулянок. Гуцули... Цей вільнолюбний народ, чий гордий дух вихований на вершинах гір, спрямованих до безмежного піднебесся, а його краса як зовнішня, фізична, так і внутрішня, душевна, викохана в мальовничій барвистості глибоких пралісів, мислиться як органічна складова самої природи, зливаючись та розчиняючись у ній, становить з нею одне ціле... Гуцулка Параска... Кожен епізод з її життя, про який дізнаємося з її розповіді, наскрізь відчуттям, а відтак і сприйняттям того, що все у світі наперед визначено. Усе, що відбувається з Параскою, що довелося їй пережити за своє життя, сталося тому, що так мало статися, за її словами: „така вже була воля Божа...” Ця глибока філософія життя сповнює її гармонійним спокоєм, надає гуцулці відчуття щастя. Але аналіз образу не може бути поверховий, коли йдеться про цілісну особистість, про „дитя природи”, про „некультурну”, яка перевершила своєю самодостатністю сотні „культурних”.
Легенда об английском короле Артуре и его Круглом столе известна многим. Но происходило ли все это в действительности? И где же находился таинственный остров Авалон — постоянное место жительства легендарного короля? Ведь его нет ни на одной карте. ответ на данный вопрос дает небольшое аббатство Гластонбери, где английские археологи обнаружили во время раскопок могилу с телами Артура и его супруги Гвиневеры.
В памяти человечества существуют три короля Артура — Артур исторический, Артур легенд и Артур рыцарских романов, причем один образ плавно перетекает в другой. Поэтому отделить историческую правду от вымысла довольно трудно, учитывая древность сказаний, появившихся в VI веке н.э. Эти века не случайно овеяны фантастическими историями о великом короле Артуре и его знаменитых рыцарях Круглого стола, совершивших массу невероятных подвигов.
К началу III века римляне завоевали Британские острова и владели ими до начала V столетия. Тогда самому Риму угрожали орды готтов, и все римляне покинули колонию. Не и полувека, как на Британию обрушились германские племена. Тогда племена бриттов и остатки потомков римлян объединились и начали борьбу с завоевателями. Хотя они и нанесли им ряд поражений, к 1600 году завоевание основной части острова было завершено.
это входит в развязку, вроде