М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Кипарисный
Кипарисный
19.09.2021 10:51 •  Литература

Почему я вюбрал тему сочинения кавказкий пленик

👇
Ответ:
настя7567
настя7567
19.09.2021
Потомучто ты выбрал ты так хотел логика чувак
4,6(38 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
НЕ участвовать во зле, не поощрять, не оправдывать, не верить ему соблазняющему. Явно дистанцироваться насколько возможно и внутренне в мыслях от него. Научиться различать несколько верхних слоёв, то что в силах неопытному человеку. Зла явного нужно меньше бояться чем зла смешанного перерождающегося, завуалированного, которое в самом себе. Твёрдость в принципах добра, хотя бы внутренне и, со временем, и внешне. Но помни сила по силе-осилишь, -сила не по силе-осядешь. Не торопись, не суетись, не гневись. Если не по силам задача не при на рожон, и не кидайся с шашкой на танк, делай что можешь, в остальном высшие силы. Будь сильным и верь в торжество светлого начала. Воспитывай дух и тело, воспитывай других другим, ибо многие не озлобились бы, протяни им вовремя кто-то руку Борись со злом в душе и в мире, не обязательно с бравадой, героически, рекламно, и масштабно. Зло как энергия без подпитки при посильном противодействии само сдаёт позиции и выдыхается. Но не исчезает окончательно. Учись у старших, есть хорошие примеры классические и близкие к твоему месту окружению, как правило. Не замыкайся, -со злом очень трудно бороться в одиночку, -где-то есть единомышленники. Спорт, закаливание, чистота мыслей, вера в лучшее и терпение.
4,8(48 оценок)
Ответ:
aevseeva03
aevseeva03
19.09.2021

У дитинстві Шимек і Бузя були господарями свого світу: «наш дім — палац. Я — принц. Бузя — принцеса… це наше небо, наш вітерець, наші пташки — усе наше, наше, наше!». Вони були з’єднані у ньому, як закохані Соломон та Суламіт у біблійній «Пісні над піснями». Але Бузя уже в дитинстві зіткнулася із жорстокістю світу: батько її утонув, а мати покинула її.

Шимек відчуває ворожість світу, коли дитинство уже в минулому, а кохання втрачене: «наш двір уже не виноградник Царя Соломона, що в «Пісні над піснями». Колоди і дошки… вже не кедри і буки… Гора, що за синагогою, вже не гора Ливанська… Куди подівся мій юний, свіжий, ясний і світлий світ, мій світ із «Пісні над піснями»?». Навколишній світ втратив своє метафоричне, символічне звучання.

Оповідь ведеться від першої особи, і завдяки особливостям оповіді — зверненням до читача і повторам — читач стає слухачем, майже співбесідником автора. Оповідач час від часу повертає нас до початку роману, який був для нього початком, джерелом і прекрасної мрії, і невтоленної печалі,— адже «початок, найпечальніший початок, кращий за найрадісніший кінець».

Символіка і поетична мова роблять роман схожим на ліричний вірш: серед казкових володінь Шимека «великий луг, який тягнеться безкінечно, зеленим килимом укритий, жовтими ромашками вкритий, червоними квіточками уквітчаний».

Роман пройнятий не лише символікою біблійної «Пісні над піснями», але й фольклорними, авторськими символами: це образи казок із «Тисячі й однієї ночі», які Шимек розповідає Бузі (історії про царівну, країну карликів, політ над хмарами), вогники святкових Свічок і пасхальні молитви, символи західного сонця, чарівної гірки. Образ сонця, як і біблійний образ Суламіти, пов’язаний із героїнею роману: «Хмаринка майнула по її прекрасному личку. І мені здається, ніби сонце раптово заховалося…Бузя перестала плакати, і вже ожило. Сонце сяяло, як і раніше». Образ Бузі, як сонце, освітлює життя ліричного героя, Шимека, але дівчина, ніби сонце, йде за горизонти: в останній частині роману Шимек залишається сам і може лише згадувати про свою ніжну Суламіт.

Мрія про ідеальне кохання залишається нереалізованою, але у фіналі оповідач знову повертається до початку свого роману і свого життя — адже «початок, найпечальніше начало, краще за найрадісніший кінець». Які радощі і печалі не принесе подальша доля герою роману, його чарівна дитяча казка залишиться в його пам’яті.

Ліричний роман Шолом-Алейхема — один із найпоєтичніших творів єврейської літератури. «Пісня над піснями» написана прозою, але мова й образи уподібнюють твір до прекрасної пісні про кохання.

4,7(29 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ