Це літо було для мене дуже гарним і цікавим. Я з нетерпінням чекав на канікули, бо ми всією родиною вже запланували подорож Україною на авто. Нам дуже пощастило: у нас багато родичів і в Україні, і за кордоном, тобто у багатьох містах нам не потрібно було шукати готель. Подорож аша тривала майже місяць. Побували ми і на Поділлі, і у Чернигові, і у Києві. Я накупався у теплому Азовському морі у Кирилівці, де живе одна з моїх бабусь. Там мене батьки й залищили на місяць, бо вони повинні були вертатися з відпустки на роботу, а я у місто не хотів. Я допомагав бабусі - як у багатьох людей там, у неї свій міні-готель. І зовсім мені було не важко, а, навпаки, цікаво. Я відчував себе майже дорослим. Коли бабусі говорили, що, мовляв, рано дитині працювати, вона відповідала, що я не дитина, а вже парубок.
Потім я повернувся до міста і провів три тижні до школи там. Зустрівся з друзями і зробив завдання на літо. А там і вересень прийшов.
Це літо було для мене дуже гарним і цікавим. Я з нетерпінням чекав на канікули, бо ми всією родиною вже запланували подорож Україною на авто. Нам дуже пощастило: у нас багато родичів і в Україні, і за кордоном, тобто у багатьох містах нам не потрібно було шукати готель. Подорож аша тривала майже місяць. Побували ми і на Поділлі, і у Чернигові, і у Києві. Я накупався у теплому Азовському морі у Кирилівці, де живе одна з моїх бабусь. Там мене батьки й залищили на місяць, бо вони повинні були вертатися з відпустки на роботу, а я у місто не хотів. Я допомагав бабусі - як у багатьох людей там, у неї свій міні-готель. І зовсім мені було не важко, а, навпаки, цікаво. Я відчував себе майже дорослим. Коли бабусі говорили, що, мовляв, рано дитині працювати, вона відповідала, що я не дитина, а вже парубок.
Потім я повернувся до міста і провів три тижні до школи там. Зустрівся з друзями і зробив завдання на літо. А там і вересень прийшов.
Самый старший из них - Федя. Он из богатой семьи, а в ночное он выехал ради забавы. Одет он был отлично от всех остальных мальчиков: ситцевая рубаха с каемкой, армячок, собственные сапоги. Также у него был гребешок - редкий предмет у крестьянских детей. Мальчик стройный, нетрудящийся, с красивыми и мелкими чертами лица, с белокурыми волосами, "белоручка". Федя по-хозяйски лежал, оперевшись на локоть. Во время разговора он вел себя деловито, задавал вопросы, важничал. покровительствующе разрешал мальчикам делиться историями.
Затем охотник замечает Павлушу, который, стоя на коленях, варил картошки. Его внешность была неказистой: огромная голова, непричесанные волосы, бледное лицо, неуклюжее тело. Но Иван Петрович восхищается его "смелой удалью и твердой решимостью", когда он, безоружный, ночью поскакал один на волка и нисколько этим не хвастался. Уделил внимание и его одаренности: глядел Павлуша очень умно и прямо, "да и в голосе у него звучала сила". На одежду автор обратил внимание в самую последнюю очередь. Состояла она из простой рубахи и портов. Павел ведет себя спокойнее и храбрее всех: после страшной истории, рассказанной Костей, он не побоялся, а успокоил мальчиков и перевел разговор на другую тему. Сам Павел, смышленый, умный мальчик, только слушает истории о «нечисти» , рассказывает о реальных событиях, происходивших в его деревне во время солнечного затмения.
Десятилетний Костя привлек внимание охотника задумчивым и печальным взглядом его черных блестевших глаз. Лицо Кости маленькое, худое, сам он низкий. Мальчик очень суеверный, верит в водяных и русалок, о которых рассказал остальным ребятам. Он подражает взрослым, в своей речи часто говорит "братцы мои". Автор назвал Костю трусишкой за страх перед волками, сопоставляя его с Павлом. Но Костя был добрым мальчиком. Он очень жалел Феклисту, мать утонувшего Васи. Одет он так же бедно, как Павел.