Мой любимый автор сказок и тд Пушкин. Его самая интересная сказка на мой взгляд самая интересное стихотворение или поэма это У ЛУКОМОРЬЯ ДУБ ЗЕЛЕНЫЙ. У Пушкина много сказок например:о царе солтане.
Новела "Перевтілення" - це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім'ї "більш чужим, ніж найчужіший". Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка вдався до засобів модернізму. Головний прийом - фантастичне перетворення людини на комаху. Але це лише б звернути увагу людей на те, як вони ставляться до своїх близьких. За що любимо близьких? Хіба за щось конкретне, за красу, розум, талант? Ні, ми любимо їх просто тому, що вони наші рідні. Але в житті Грегора Замзи, який усе життя працював для сім'ї, сталося так, що це питання стало головним. Одного разу, коли вранці він відчув, що перетворився на комаху, він побачив справжнє ставлення родини. Невже в цьому винне його перевтілення? Чи їхнє? Хіба не абсурдно звинувачувати хворого у тому, що він захворів? Але родина Грегора відсторонюється від нього, бо тепер він зайвий у їхньому житті, заважає їм жити респектабельним життям. Чи осуджує він близьких? Ні, скоріше розуміє, бо все ще має людське серце. Він, залишаючись самотнім, вибачає їхню відчуженість і поводиться людяніше, ніж його близькі. Абсурдність ситуації посилюється тим, що найнята служниця й та пристосовується до Грегора. Хай і брутальна вона, і нетактовна, але все ж допомагає Грегорові. А найбільше ранить його зрада сестри, яка, хоча спочатку й співчувала йому, не намагається навіть приховати відразу до нього. От чому Грегор почувається не тільки самотнім, але й не має надії на одужання. Абсурдно боротися за права людини комасі, особливо коли ти навіть в очах рідних комаха. У новелі "Перевтілення" Кафка відверто й емоційно порушує наболілу проблему - відчуженість у сім'ї, самотність людини серед людей. Засобами модерністського мистецтва він показує абсурдність буття і кризу найважливіших гуманістичних цінностей на початку XX століття.
1.в стихотворение пастернак ярко и красочно описывает самый жаркий и непредсказуемый месяц лета - июль. 2. автор хотел показать сходство природы и человека; всю красоту и свежесть июля. он с ласковой иронией и восторгом описывает июль который ведет себя как полноправный хозяин дома и вообще творит все, что ему вздумается. 4. эпитеты: "летний дачник-отпускник", "недолгий роздых", "целый дом", "июльский воздух", "степной нечесаный растрепа".сравнения: "как с танцоршей" и "июль с грозой, июльский воздух" метафоры: "по дому ходит " . "болтается, мешается, крадется, срывает скатерть" и "вбегает в вихре сквозняка", "взвивается до потолка". вот еще июль, таскающий в одежде пух одуванчиков", "июль, домой сквозь окна вхожий"..
