Спі́лка руди́х — твір із серії «Пригоди Шерлока Холмса» Артура Конан-Дойля. Вперше опубліковано щоденним журналом Strand Magazine в серпні 1891 року. Сам автор поставив цю розповідь на друге місце зі своїх 12 найулюбленіших оповідань про Шерлока Холмса.
Лондон. 1890-й рік. До Шерлока Холмса та доктора Вотсона приходить рудоволосий чоловік на ім'я Джабез Вілсон. Він розповідає дивну історію, яка нещодавно з ним сталася. За його словами, він володіє невеликим ломбардом, в якому працює з молодим асистентом Вінсентом Сполдінґом. Кілька тижнів тому Сполдінґ, прочитавши оголошення в газеті про те, що «Спілка рудих» пропонує легку, але високооплачувану роботу рудоволосим людям, почав умовляти свого шефа відповісти на оголошення. Джабез Вілсон, заінтригований оголошенням, прийшов на інтерв'ю й несподівано відразу отримав місце, як йому пояснили, через відтінок кольору свого волосся. Протягом наступних кількох тижнів Джабез Вілсон приходив на роботу в невеликий ізольований офіс і за кілька годин на день переписував Британську енциклопедію, отримуючи непогану платню. Одного разу, прийшовши, як завжди, на роботу, він побачив оголошення, що „Спілка рудих“ розпалася. Він просить Холмса до йому розібратися в цій дивній історії і дізнатися, що трапилося. Холмс обіцяє до .
Рясний літній дощ ллє, як із відра. Тут і там несамовито верещать свистки"; а ми біжимо, щоб сховатися під портиком церкви св. Павла. Дивна дівчина привернула мою увагу. Вона продавала квіти. У неї зовсім не романтична постать, їй десь вісімнадцять-двадцять років. На голові в неї матроський брилик, який назбирав чимало лондонської пилюки та кіптяви. Черевики її мають плачевний вигляд, а волосся так і просить, щоб його вимили. Але крізь її занехаяність проглядає природна врода. Вона привертає увагу ще й тому, що кожному пропонує квіти, як ось: "Купіть у мене квіточку, копітане!" Дівчину звати Елізою, вона донька сміттяра, матері в неї немає, шоста мачуха вигнала її з дому і їй доводиться самостійно заробляти собі на прожиток. Дівчина виросла в Ліссон-Грові, а "жила там у такому хліву — навіть свиней тримають краще". Але Еліза нікому не дозволяє себе кривдити, вона вміє постояти за себе, вона має гордість, навіть трохи самовпевнена. Еліза, певно, велика мрійниця, бо інакше чого б їй демонструвати перед незнайомим хлопцем Фредді свою причетність до "Бухингему". Сьогодні Еліза заробила трохи грошенят, настрій непоганий, навіть на таксі приїхала додому! Трохи зіпсував день отой записувач біля церкви...
Ба! Що це? Згасла лампа — скінчився гас. Але й це не біда. Можна вкинути в лічильник ще один пенні і в кімнаті буде світло, але ж дівчина має заощаджувати. Та й мріяти і розмірковувати в ліжкові буде куди краще і дешевше! Еліза знімає із себе деяке верхнє вбрання, шпурляє його на купу всякої всячини й залазить у свою постіль.