Нерідко в житті людини трапляються непередбачувані ситуації та складності. Людина стикається практично з непереборними проблемами і не знає, що їй робити, адже подолати деякі труднощі самостійно вона просто-таки ніяк не може. Іноді людина не може досягти чогось дуже для неї важливого, в такі моменти вона готовий йти на великі поступки, угоди не тільки зі своєю совістю, а й з нечистими силами.
Саме в такій ситуації опинився один з героїв літературного твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» Петрусь. Він був звичайним і далеко не багатим хлопцем, був змушений працювати для забезпечення свого життя на не самій приємній роботі у Коржа. Так сталося, що Петрусь полюбив його доньку і захотів бути з нею. Але навряд чи це могло у нього вийти, враховуючи різний фінансовий стан цих людей. Коли Корж дізнався про те, що у Петруся можуть виникнути якісь стосунки з його донькою, він навіть захотів його сильно побити, в цей момент Петруся зміг врятувати маленький син Коржа Івась, який недоречно розплакалася. У цей момент Петрусь зрозумів, що йому буде дуже важко бути разом з коханою, якщо він не стане багатим. Тому він був готовий піти на що завгодно, щоб стати набагато багатше. Його така необхідність змусила його розпочати співпрацю з людиною з дуже поганою репутацією в їх суспільстві, з Басаврюком. Саме Басаврюк запропонував йому зайнятися страшними справами, про що Петрусь потім сильно пошкодував. А як з’ясувалося ще пізніше, Басаврюк і був представником нечистої сили, який сам не міг піти на ті справи і шукати скарб, тому що нечиста сила в принципі не може цього робити. У підсумку Петрусь зміг стати багатшими, адже Басаврюк віддячив йому багатством. Але щасливішими це Петруся не зробило, в результаті його не стало.
Зі змісту твору стає чітко зрозуміло, що в деяких випадках, чого б там людині не хотілося, потрібно думати про те, з ким разом ти будеш досягати своїх цілей. Петрусь про це не думав, а тому зв’язався з людиною, яка мала дуже погану репутацію. Пізніше з’ясувалося, що Басаврюк і зовсім представляє нечисту силу. Але мораль цієї історії не тільки в проступках Петруся. Берегти чистоту своєї душі і остерігатися гріха повинен кожен. Непряма вина у всіх неприємностях історії є і у Коржа. Він переоцінював значення грошових коштів, він повинен був дозволити Петрусю бути разом з його дочкою і без багатства. Тоді б нічого поганого не сталося і він би не втратив Івася
Стародум – дядя Софьи. Его фамилия означает, что герой следует принципам эпохи Петра I (старой эпохи): «Отец мой непрестанно мне твердил одно и тоже: имей сердце, имей душу, и будешь человек во всякое время». В комедии Стародум появляется поздно (в конце1 явления). Он избавляет (вместе с Милоном и Правдиным) Софью от тирании Простаковой, дает оценку ей и воспитанию Митрофана. Также Стародум провозглашает принципы разумного государственного устройства, нравственного воспитания и просвещения. Воспитание дворянина, по мнению Стародума, - дело государства. Оно должно включать как воспитание ума, так и воспитание сердца. Причем воспитание сердца стоит на первом месте. Ведь без души «просвещеннейшая умница – жалкая тварь». Воспитание должно опираться на силу положительного и отрицательного примера и «своим критерием положить благо отечества». Стародум имеет подробную биографию. Ему 60 лет, он служил при дворе и вышел в отставку. После долго жил в Сибири, где своим трудом нажил состояние. Стародум хочет устроить счастье Софьи, находит ей жениха и делает ее своей наследницей. Этот герой прямодушен и проницателен. Он видит насквозь Простакову и ее семейство и в глаза говорит им все, что о них думает.
Роман Марка Твена "Том Сойер за границей" описывает приключения троицы закадычных друзей, уже знакомых нам по другим произведениям автора: Тома Сойера, Гека Финна и негритенка Джима.
В этот раз ребята отправились поглазеть на запуск диковинного воздушного шара да и случайно оказались в его корзине, когда он взлетел. Управляющий шаром слегка сумасшедший профессор категорически отказался отпускать ребят. Так они оказались вынужденными попутчиками профессора, отправившегося в кругосветное путешествие.
С течением времени психическое расстройство профессиора стало усугубляться, и он, будучи также под действием алкоголя, выпал из корзины шара, погнавшись за Томом. Так мальчики остались в шаре одни. Они быстро освоили управление шаром и решили продолжать путешествие.
Им пришлось пережить множество приклчений: вместо желанного Лондона они оказались над Африкой. Там они летали над пустыней Сахарой, искали воду, встречали караваны, находили сокровища, убегали от диких животных Джима от нападения местных жителей, охотились на львов и тигров, посещали египетские пирамиды, попадали в песчаную
Нерідко в житті людини трапляються непередбачувані ситуації та складності. Людина стикається практично з непереборними проблемами і не знає, що їй робити, адже подолати деякі труднощі самостійно вона просто-таки ніяк не може. Іноді людина не може досягти чогось дуже для неї важливого, в такі моменти вона готовий йти на великі поступки, угоди не тільки зі своєю совістю, а й з нечистими силами.
Саме в такій ситуації опинився один з героїв літературного твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» Петрусь. Він був звичайним і далеко не багатим хлопцем, був змушений працювати для забезпечення свого життя на не самій приємній роботі у Коржа. Так сталося, що Петрусь полюбив його доньку і захотів бути з нею. Але навряд чи це могло у нього вийти, враховуючи різний фінансовий стан цих людей. Коли Корж дізнався про те, що у Петруся можуть виникнути якісь стосунки з його донькою, він навіть захотів його сильно побити, в цей момент Петруся зміг врятувати маленький син Коржа Івась, який недоречно розплакалася. У цей момент Петрусь зрозумів, що йому буде дуже важко бути разом з коханою, якщо він не стане багатим. Тому він був готовий піти на що завгодно, щоб стати набагато багатше. Його така необхідність змусила його розпочати співпрацю з людиною з дуже поганою репутацією в їх суспільстві, з Басаврюком. Саме Басаврюк запропонував йому зайнятися страшними справами, про що Петрусь потім сильно пошкодував. А як з’ясувалося ще пізніше, Басаврюк і був представником нечистої сили, який сам не міг піти на ті справи і шукати скарб, тому що нечиста сила в принципі не може цього робити. У підсумку Петрусь зміг стати багатшими, адже Басаврюк віддячив йому багатством. Але щасливішими це Петруся не зробило, в результаті його не стало.
Зі змісту твору стає чітко зрозуміло, що в деяких випадках, чого б там людині не хотілося, потрібно думати про те, з ким разом ти будеш досягати своїх цілей. Петрусь про це не думав, а тому зв’язався з людиною, яка мала дуже погану репутацію. Пізніше з’ясувалося, що Басаврюк і зовсім представляє нечисту силу. Але мораль цієї історії не тільки в проступках Петруся. Берегти чистоту своєї душі і остерігатися гріха повинен кожен. Непряма вина у всіх неприємностях історії є і у Коржа. Він переоцінював значення грошових коштів, він повинен був дозволити Петрусю бути разом з його дочкою і без багатства. Тоді б нічого поганого не сталося і він би не втратив Івася