Стихии эпоса-тьма-мрак,холод-мороз,ветер.
5)Страна Похъёла,царство мрака злой Лоухи-северная точка страны.Страна Калевала-светлая и добрая,южная точка страны.6)Злая старуха Лоухи заказала женихам дочери сделать чудесную мельницу Сампо. Тому,кто выкует мельницу,она обещала отдать замуж дочь.Мельница символически обозначает виды занятий людей-охоту,земледелие ,разведение коров и овцеводство.Сампо сделала бы могущественной старуху Лоухи,облегчив труд и увеличив свои богатства.
7)Работа кузнеца шла очень тяжело и долго."И мехи рабы качают,
Сильно угли раздувают;
Так три дня проводят летних
И без отдыха три ночи;"
Четыре раза кузнец переделывал свою работу,у него выходили лук, лодка, корова и плуг.Все имели изъяны,возвращали кузнеца в символизируя войны,завоевания,бесхозное разведение животных,расхищение чужого добра.Только с пятого раза кузнец выковал волшебную мельницу.
8)Старуха Лоухи обманула кузнеца,его высмеяли и отобрали Сампо,а самого выгнали из северной страны.Три богатыря Калевы отобрали мельницу,но она разбилась на тысячу кусочков,которые утонули в море.Иногда море выбрасывало на берег Калевалы кусочки волшебной мельницы,а мудрый старец видел волшебство осколков Сампо и радовался процветанию своего края.
Объяснение:
Усі люди різні. Одним подобається одна музика, іншим – інша. Одні дарують довкіллю добро, інші розізлилися на весь білий світ. Одні уміють щось робити дуже добре, інші або лінуються, або дійсно не мають таких навичок. Подібних порівнянь насправді можна навести дуже багато, адже на Землі близько семи мільярдів людей! Звісно, націй набагато менше, проте кожна з них має свою історію, свої звичаї і культуру. І передати нащадкам цю особливість можна по-різному.
Багато націй, зокрема й українська, бережуть свою самобутність у звичаях, мові та різноманітних культурних пам’ятках. Наприклад, українські вишиванки: скільки історії можна прочитати з їхніх візерунків! А у піснях нашого народу скільки всього передано! У них живе душа української нації. Із цих ніжних, мелодійних, подекуди тривожних і сумних рядків ми стільки можемо зрозуміти про наших предків! У цих піснях ми чуємо одвічне прагнення волі та заклик до незалежності. Скільки б не принижували і не намагалися знищити український народ, але він співав. Люди співали пісні, аби відволіктися від сумних думок і аби закликати інших любити й поважати неньку-Україну.
На мою думку, рок-музика – це певний протест проти несправедливості світу. У такі пісні цілком можна вкладати певні суспільно важливі посилання. Але ж далеко не всі їх можуть почути за специфічною атмосферою музики. Та й взагалі, рок-музика – давно поширений у світі напрям, який став уже багатонаціональним. Я думаю, що патріотичні настрої треба передавати у особливому вигляді: так чи інакше це повинна бути музика із глибоко народними нотками.
Чуючи пісню якогось народу, яка корінням ховається у глибину віків, ми одразу розуміємо, якому етносу вона належить. Але це аж ніяк не рок.
Тому я вважаю, що передати патріотизм через рок-музику складно. Хоча цілком можливо, що існує людина, якій вдасться це зробити, ще й так, щоб багатьом сподобалось. Головне – розумітися на тому, що робиш, і не втрачати початкової мети.
Краткий пересказ рассказа И.Бунина "Подснежник"
Гимназистик Сашенька-десятилетний мальчик,розовощёкий,с небесно-голубыми, ясным глазкам и светлыми кудрями.Чистое,нежное личико,ангельский тонкий голосок и свежесть всего его существа.Простодушный,наивный "подснежник",с доверчивым, внимательным взглядом.Саша живёт с чужими людьми,он гимназист,воспитывает его тётя Варя.Он чувствует себя одиноким,не хватает родительской заботы и любви,от этого он несчастен.Отец отдал его на воспитание в город,а он привык к другой,свободной жизни в усадьбе,где нет строгих правил поведение,не надо заискивать и соблюдать манеры вежливости.Дни Саши однообразны,скучны,ему не хватает общения,он подчинён правилам.
Вежливый,воспитанный мальчик с грустью и тоской в глазах , и с одиночеством в сердце.Он ждёт,он надеется на встречу с отцом и этим живёт часы,дни,недели.На праздники отец навещает сына,останавливаясь на постоялом дворе.Мальчик ждёт с нетерпением эти дни,чтобы побыть вместе с отцом.Для него это событие,он может спать,сколько хочет,просто сидеть и ничего не делать,наблюдая за беседой отца с другими посетителями трактира,он ест сколько хочет и никто не ограничивает его ,и не считает кусочки сахара,мальчик счастлив,просто потому что его отец рядом с ним.Масленица,впереди пост и когда уезжает отец,то для Саши это равносильно великому горю,он останется один,наедине с серыми буднями и тоской по семейной,вольной жизни.