Відома повість Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в його віці. Прагнув бути сильним, вирішувати проблеми навіть самого складного характеру. Так, його матеріальне становище було зовсім незавидним, і тому він змушений був працювати в іншого героя повісті, Коржа, у досить несприятливих умовах. Більше того, коли Петрусь піддався ніжному почуттю і полюбив дочку Коржа, той просто оскаженів і захотів його побити. У той момент тільки плач сина Коржа зміг перешкодити цьому здійснитися. Трагедійність образу Петруся розкривається тим, що йому так і не судилося стати щасливим у своєму шлюбі. Він зміг стати багатшими, але для цього йому довелося здійснити дії, продиктовані йому представником нечистої сили, Басаврюком. Батько коханої Петруся по імені Корж теж не являє собою надто складний образ. Він найняв Петруся на далеко не найкращу роботу, був про нього не найкращої думки і тому так сильно розгнівався, коли дізнався, що між його донькою і Петрусем виникають якісь ніжні стосунки. Він не хотів видавати її за бідняка. Втім, коли Петрусь зміг стати багатшими, він закотив їм пишне весілля. Зрештою, фактично Корж залишився ні з чим і став жертвою власної жадібності. Якби він не поставився більш лояльно до бідного Петруся, той не мав би йти і допомагати Басаврюку. Центральним у повісті є образ Басаврюка. Спочатку він описується як людина, яка робить неприємні для всіх речі, але ніхто не може його покарати. Він вносить смуту в життя всіх інших дійових осіб повісті, пропонуючи зробити Петрусю те, що той робити не повинен був. Басаврюк був зацікавлений в тому, щоб Петрусь зірвав цвіт папоротника, оскільки таким чином він міг вказати Басаврюка на те місце, де перебувати скарб. Як стає остаточно зрозуміло в самому кінці повісті, саме Басаврюк є тим представником нечистої сили, який користувався людьми і через які у них траплялися всі ті неприємності.
было названо поэмой. В его тексте читатель достаточно часто встречается с лирическими отступлениями, которые автор создает для того, чтобы раскрыть очень волнующий его образ – образ России–матушки. Такие отступления самого автора достаточно мелодичны и созвучны. Одним из таких образов, который создан для раскрытия темы о родных краях, является символ птицы–тройки.В строках поэмы тройка появляется уже в начале одиннадцатой главы. Мы не видим этот символ полностью, но уже понимаем, о чем идет речь. Главный герой – Чичиков, путешествует и наслаждается красотами окружающей природы. Он безумно любит дорогу, мягкую езду. И тут, его наблюдения вмиг прерываются, ведь рядом проносится тройка и сразу же пропадает. Автор пытается объединить несколько понятий – дорогу, птицу – тройку и Россию. Эти образы создают единую картину гоголевского восприятия. Гоголь неоднократно замечает, что дорога имеет немаловажную роль в его творчестве. Она дает поэтическое вдохновение, она из трудных жизненных ситуаций и выносит на берег. И это действительно так.Вся Русь, любимая и единственная родина поэта вдоль и поперек перечерчена дорогами. Они повсюду, со своими знаками, поворотами и закаулками. Именно Русь идет на шаг впереди относительно остальных стран, поэтому, для нее открыта дорога в светлое будущее.Когда Гоголь создавал образ птицы–тройки, он упомянул о простом крестьянском мужике, который и смастерил ее. Это говорит о том, что благодаря простому люду и держится Русь. Такие размышления приводят меня к одному выводу. Автор поэмы Мертвые души - глубоко патриотичная личность. Весь текст лирических отступлений будто пропитан любовными признаниями автора к родным краям, к родной земле. Гоголь воображает и представляет Россию, как стремительную и бойкую птицу–тройку. Он всеми мыслями и чувствами привязан к родине и всегда пытается сказать об этом читателю.
Только недавно планета была большим миром, в котором человеческая деятельность и природное состояние были в балансе. Люди жили в гармонии с природой и не загрязняли ее.
Но в наше время, экологические проблемы стали наиболее острыми для современного общества. Воздух, которым мы дышим, воду, которую мы пьем, земля, где мы выращиваем нашу пищу, и даже возрастающий шум, который мы слышем каждый день, все это проблемам со здоровьем и снижению качества жизни. Люди вырубают деревья, разрушают места обитания тысяч животных и загрязняют воду в реках и морях. Возрастающее количество автомобилей в городах увеличения уровня углекислого газа в атмосфере. Также, вы знаете, что много редких животных и растений исчезло, поэтому я думаю, что это наша обязанность заботиться и беречь животных. Проблемы так серьезны в наши дни, что они должны быть решены безотлагательно.Каждый человек должен заботиться об окружающем мире.Тратя меньше воды,мы сберегаем ее в океанах,озерах,морях.Когда мы используем меньше бумаги, мы сберегаем деревья.Которые дают нам кислород. Когда мы ходили на пекник ,то нужно все за собой убрть так как природа не всегда может переработать мусор тот который мы оставили.
Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в його віці. Прагнув бути сильним, вирішувати проблеми навіть самого складного характеру. Так, його матеріальне становище було зовсім незавидним, і тому він змушений був працювати в іншого героя повісті, Коржа, у досить несприятливих умовах. Більше того, коли Петрусь піддався ніжному почуттю і полюбив дочку Коржа, той просто оскаженів і захотів його побити. У той момент тільки плач сина Коржа зміг перешкодити цьому здійснитися. Трагедійність образу Петруся розкривається тим, що йому так і не судилося стати щасливим у своєму шлюбі. Він зміг стати багатшими, але для цього йому довелося здійснити дії, продиктовані йому представником нечистої сили, Басаврюком.
Батько коханої Петруся по імені Корж теж не являє собою надто складний образ. Він найняв Петруся на далеко не найкращу роботу, був про нього не найкращої думки і тому так сильно розгнівався, коли дізнався, що між його донькою і Петрусем виникають якісь ніжні стосунки. Він не хотів видавати її за бідняка. Втім, коли Петрусь зміг стати багатшими, він закотив їм пишне весілля. Зрештою, фактично Корж залишився ні з чим і став жертвою власної жадібності. Якби він не поставився більш лояльно до бідного Петруся, той не мав би йти і допомагати Басаврюку.
Центральним у повісті є образ Басаврюка. Спочатку він описується як людина, яка робить неприємні для всіх речі, але ніхто не може його покарати. Він вносить смуту в життя всіх інших дійових осіб повісті, пропонуючи зробити Петрусю те, що той робити не повинен був. Басаврюк був зацікавлений в тому, щоб Петрусь зірвав цвіт папоротника, оскільки таким чином він міг вказати Басаврюка на те місце, де перебувати скарб. Як стає остаточно зрозуміло в самому кінці повісті, саме Басаврюк є тим представником нечистої сили, який користувався людьми і через які у них траплялися всі ті неприємності.