Вода - основа життя на нашій планеті. Однак її забруднення і нераціональне використання призводить до плачевних наслідків для самих же людей. Учасниці під час ігор і досліджень намагалися донести для малюків не тільки фізичні властивості води, але і її цінність для людини, тварин і рослин. А для закріплення знань вони зробили різноманітні вироби, плакати і саморобні книжки на тему «Бережіть воду!».
Вода потрібна нам кожного дня - ми використовуємо її для пиття, приготування їжі, миття, охолодження, нагрівання й майже на кожному етапі виробництва товарів. Хоча понад 70% поверхні Землі вкрито водою, тільки близько 3% цієї води є прісними. Тільки третина прісної води доступна людині, інша зберігається в льодовиках. Більшу частину вільної води складають ґрунтові води. Таким чином, річки і озера містять всього лише близько 0,3% прісної води світу.
Для наочності, на кожну ванну солоної води припадає 1 літр прісної, з якого тільки 1 чарка доступна для пиття.Багато країн вже досягли граничних можливостей водокористування: споживання прісної води за останні півстоліття потроїлася. Понад мільярд людей на планеті не мають доступу до чистої питної води і ще 2.6 мільярда відчувають нестачу води для потреб гігієни. В Африці, наприклад, більше половини населення страждають від 6 серйозних хвороб, пов'язаних з водою. Від цих хвороб гинуть мільйони дітей по всьому світу. На думку експертів політичні конфлікти наступного століття будуть пов'язані зі скороченням запасів питної води.В Україні ми схильні думати, що брак питної води - проблема інших далеких країн. Але це не так. Хоча ми ще не відчуваємо цього щодня, тиск на наші прісноводні запаси і навколишнє середовище збільшується. До того ж, майже у всіх регіонах країни ми бачимо жахливе забруднення водойм, які забезпечують наші міста і села питною водою. Погане очищення і хлорування водопровідної води ставлять під загрозу наше здоров'я. Зміна клімату спричиняє додатковий тиск на наші водні запаси.
Написанная М.Ю.Лермонтовым поэма "Мцыри" повествует о свободолюбивом грузинском юноше, который мечтал о возвращении на родину из монастыря, где оказался ещё в раннем детстве. Несмотря на печальное завершение этой истории, мы понимаем, что Мцыри погибает человеком, который, пусть и не исполнил своей мечты, но сделал всё, чтобы к ней прикоснуться.
м.ю.лермонтов использует в своей поэме мужскую рифму, из-за чего при чтении произведения создаётся ощущение постоянного напряжения, решимости, сражения. автор относился с глубоким уважением к людям, наделенным такими качествами, как отвага, свободолюбие, смелость. всё это присутствует в характере главного героя, мы понимаем, что он неспроста покинул монастырь - оставаться там и дальше было бы просто невыносимо для юноши, томившегося размеренной жизнью монахов. он убегает, и, совершив этот поступок, впоследствии уже никогда, даже лёжа на смертном одре, не сожалеет о содеянном:
я мало жил, и жил в плену.
таких две жизни за одну,
но только полную тревог,
я променял бы, если б мог.
мцыри в красках описывает монаху всё то, что он увидел: как поражён он был великолепием природы, красотой случайно встреченной грузинки и свежестью встречного ветра. этим лермонтов стремится донести до нас, как важно молодому человеку любить родной край, иметь мечты и стремления, ведь именно это - те вещи, за которые не жалко погибнуть;)
