Контрольний твір за повістю о гріна "пурпурові вітрила" складові частини твору: 1тези ( певні твердження ) 2аргументи(доведення) 3висновки (особисті враження) віра у силу надії та справжнього кохання напишіть будь ласка твір- роздум дуже потрібно
Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну повість-казку «Пурпурові вітрила», сповнену любов’ю до життя, вірою в людей і всепереможну силу надії, здатної творити дива.
Піднесеність над буденним, мрія, надія і кохання — ось провідні теми його повісті. Нібито у головної героїні повісті-казки не було підстав сподіватися на краще: у Ассолі мати померла від злиднів, батько був змушений піти зі служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, і заробляти виготовленням іграшок. Але на шляху дівчинки зустрівся старий збирач легенд і казок та подарував їй мрію про казкового принца, що приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами, і візьме «назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з неба, щоб привітати тебе з прибуттям». Вразлива дівчинка повірила у цю обіцянку з такою силою, що врешті-решт ця мрія перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперна вважали її напівбожевільною. В Ассолі наче жили дві особистості: «Одна була донька матроса, ремісника, що майструвала іграшки, друга — живий вірш, з усіма дивами його співзвуччя та образів, з таємницею сусідства слів, в усій взаємності їх тіней і світла, що падають одне на одне». Вона жила не буденністю, а мрією про кохання, «нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості», — пише про Ассоль Грін.
Така відданість надії знайшла, нарешті, розуміння, і, хоча ніби нічого казкового не було в тому, що закоханий романтик Грей, дізнавшись про мрії дівчини, що справила на нього сильне враження своєю чистотою, гармонійністю та схожістю на «чарівне художнє полотно», купив пурпурову тканину для вітрил. Сама ситуація здіснення мрії є незвичайною та чарівною, але не нереальною: якщо одна людина кохає іншу, то в її змозі перетворити життя на казку, а таке бажання виникає лише тоді, коли кохання є справжнім, тим, що дарує, а не забирає усе собі. Та й Ассоль своєю відданістю, вірним чеканням, заслуговувала на кохання.
- Якщо не втрачати надії, будь-яка мрія може з часом здійснитися — стверджує нам своєю поетичною казкою письменник. Але для цього почуття мають бути глибокими, чистими і справжніми.
Россия — моя великая родина! Приехавшего впервые в Россию поражают бескрайние просторы, бесконечно тянущиеся поля и леса. Да и меня, признаться, не перестают восхищать ее красоты. Любое время года хорошо, но летом особенно волшебно кругом — сплошные травяные ковры, причем они постоянно меняются: ранней весной нежную зелень оживляют золотисто-желтые одуванчики, потом приходит черед розовой и белой кашки, васильков, ромашек, цветущего клевера, мать-и-мачехи — да разве все перечислишь, что можно встретить в лугах. А надо всей этой красотой заливаются жаворонки. Приятно идти полем в яркий солнечный день. На душе — праздник, а как иначе, когда кругом такое волшебство. В природе все рационально и прекрасно, надо только научиться видеть эту красоту, уметь беречь ее, сохранять для будущих поколений. Природа великолепна сама по себе, и в то же время сколько она несет даров людям! Общение с природой приносит необыкновенную духовную силу. Я горжусь, что живу в России, среди этих лесов и полей, мне хочется, чтобы будущие поколения получили от нас ту же красоту родной природы. Для этого надо бесконечно любить свою землю, бережно относиться к ней, преумножая ее богатства.
НАСТРОЕНИЕ СТИХОТВОРЕНИЯ ПУШКИНА,ЯВЛЯЕТСЯ ОЧЕНЬ ПИСИМИСТИЧНЫМ. ПОТОМУ КАК,ПУШКИН ЕЩЕ В ДЕСТВЕ ЗАДУМЫВАЛСЯ О ТОМ КАК НЕСПРАВЕДЛИВО УСТРОЕН МИР,ПУШКИН ХОЧЕТ ПОКАЗАТЬ ТАКУЮ ПРОБЛЕМУ (ЛЮДИ РАБОТАЯ ДНЯМИ/НОЧАМИ ВОЛОЧАТ НИЩЕНСКОЕ СУЩЕСТВОВАНИЕ)А,ТЕ КТО НЕ РАБОТАЕТ ПРОВОДЯТ СВОИ ДНИ В ВЕСЕЛЬЕ/ПРАЗДНИКАМИ/ПИРАМИ.(ЭТО ВСЕ СФОРМИРОВАЛАСЬ НЕМНОГО ПОЗЖЕ,КОГДА ОН СОШЕЛСЯ С ДЕКОБРИСТАМИ) В 1 СТРОЧКЕ ДЕРЕВНЯ ПУШКИН СРАЗУ ЖЕ ПОКАЗЫВАЕТ ЧТО ОН «променял порочный двор цирцей» на «мирный шум дубров, на тишину полей».
Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну повість-казку «Пурпурові вітрила», сповнену любов’ю до життя, вірою в людей і всепереможну силу надії, здатної творити дива.
Піднесеність над буденним, мрія, надія і кохання — ось провідні теми його повісті. Нібито у головної героїні повісті-казки не було підстав сподіватися на краще: у Ассолі мати померла від злиднів, батько був змушений піти зі служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, і заробляти виготовленням іграшок. Але на шляху дівчинки зустрівся старий збирач легенд і казок та подарував їй мрію про казкового принца, що приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами, і візьме «назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з неба, щоб привітати тебе з прибуттям». Вразлива дівчинка повірила у цю обіцянку з такою силою, що врешті-решт ця мрія перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперна вважали її напівбожевільною. В Ассолі наче жили дві особистості: «Одна була донька матроса, ремісника, що майструвала іграшки, друга — живий вірш, з усіма дивами його співзвуччя та образів, з таємницею сусідства слів, в усій взаємності їх тіней і світла, що падають одне на одне». Вона жила не буденністю, а мрією про кохання, «нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості», — пише про Ассоль Грін.
Така відданість надії знайшла, нарешті, розуміння, і, хоча ніби нічого казкового не було в тому, що закоханий романтик Грей, дізнавшись про мрії дівчини, що справила на нього сильне враження своєю чистотою, гармонійністю та схожістю на «чарівне художнє полотно», купив пурпурову тканину для вітрил. Сама ситуація здіснення мрії є незвичайною та чарівною, але не нереальною: якщо одна людина кохає іншу, то в її змозі перетворити життя на казку, а таке бажання виникає лише тоді, коли кохання є справжнім, тим, що дарує, а не забирає усе собі. Та й Ассоль своєю відданістю, вірним чеканням, заслуговувала на кохання.
- Якщо не втрачати надії, будь-яка мрія може з часом здійснитися — стверджує нам своєю поетичною казкою письменник. Але для цього почуття мають бути глибокими, чистими і справжніми.
Усе можливе в цьому світі! Головне — вірити…
Читать полностью: http://tvori.com.ua/vira-u-silu-nadi%d1%97-ta-spravzhnogo-koxannya-u-povisti-kazci-oleksandra-grina-...