Гетьман Мазепа завжди був цікавою постаттю для письменників, поетів, істориків та літературознавців. Ця сильна, волелюбна постать в історії прекрасно відображає героя свого часу, а різні події його життя відображають його як бунтаря і як злочинця.
Вважається, що Мазепа був героєм «байронічного типу», оскільки життя цієї видатної постаті, історія його кохання та політична боротьба дуже схожа с перипетіями головного героя Байрона. Так от однією з основних рис характеру була романтичність, тобто при всіх жорстоких життєвих ситуаціях обидва героя могли відчути справжнє кохання.
Треба відзначити деякі важливі моменти щодо героя Мазепи. По – перше, ця постать була дуже сильною, і, незважаючи, на важкі випробування стала гетьманом Україні. По – друге, Мазепа являє собою реальну людину, а не вигаданий персонаж, тобто почуття, емоції та переживання героя відображають життєві ситуації людини.
Багато письменників описували Мазепу,роблячи його одним із героїв своїх творів. Наприклад, у «Полтаві» О.С. Пушкіна перед читачами стає постать старого гетьмана, у якого вже достатньо досвіду і зовсім немає нічого романтичного.
На відміну від цього твору, Байрон показав вільну, тверду, непокірну молоду особу, що за свої упередження готова кинутися у бій. Це – молодий Мазепа, який ще сповнений романтичних почуттів. Наприклад, його любов до Терези принесла багато болю та страждань, але ця сильна людина ані трохи не шкодує про те, що його серце наповнене коханням.
Важливим є монолог самого Мазепи, з якого читачі дізнаються про звичайні людські слабкості, почуття та емоції цією сильної людини.
Природа та кінь головного героя становлять собою важливі елементи романтичного «байронічного» героя. Вони завжди відображають його настрій, радіють або страждають із ним. Саме це дозволяє ще краще зрозуміти внутрішній стан героя.
Іван Мазепа є важливішою постаттю в історії Украйни, яскравим, волелюбним бунтарем за покращення життя свого народу, але водночас, це прекрасна, романтична натура, що через все своє життя пронесла кохання у своєму серці, при тому, що саме воно принесло Мазепі найбільше страждань.
1. События происходят вдоме Барыни 2. Это немой слуга всегда грустный, но любовь к Муму делает его жизнь счастливие 3. Его туда перевела барыня в качестве крепостного 4.Герасим усердно исполнял свою обязанность: на дворе никогда не было ни сору, ни щепок. Со своими остальными работниками Герасим находился в отношениях не то чтобы приятельских, - они его боялись -, а коротких: он считал их за своих. 5. Он был сильным и добрым хотя таким на вид и не казался 6. Герасим очень добрый человек, выносливый. Но то, что сделала Барыня ,он не смог пережить. А значит, даже такой герой, как Герасим, не все может забыть. Герасим очень положительный герой.
Возможны разные подходы к объединению этих народных образов в группы. Один из вариантов группировки их - по социальному положению и роду занятий: крестьяне-землепашцы, дворовые, солдаты, люди ремесленных профессий, рабочие, ямщики. Более существенным и плодотворным является другой принцип объединение - по их отношению к крепостной зависимости. Первая группа с этой точки зрения охватывает тех крестьян, которые находят свое рабское положение оправданным и холопствуют перед своими господами. Многие из них деморализованы под влиянием крепостного права. Это и мужики - предатели (староста Глеб, Егорка Шутов), и "люди холопского звания" (Сидор, Яков верный, Ипат, раб князя Переметьева).
Гетьман Мазепа завжди був цікавою постаттю для письменників, поетів, істориків та літературознавців. Ця сильна, волелюбна постать в історії прекрасно відображає героя свого часу, а різні події його життя відображають його як бунтаря і як злочинця.
Вважається, що Мазепа був героєм «байронічного типу», оскільки життя цієї видатної постаті, історія його кохання та політична боротьба дуже схожа с перипетіями головного героя Байрона. Так от однією з основних рис характеру була романтичність, тобто при всіх жорстоких життєвих ситуаціях обидва героя могли відчути справжнє кохання.
Треба відзначити деякі важливі моменти щодо героя Мазепи. По – перше, ця постать була дуже сильною, і, незважаючи, на важкі випробування стала гетьманом Україні. По – друге, Мазепа являє собою реальну людину, а не вигаданий персонаж, тобто почуття, емоції та переживання героя відображають життєві ситуації людини.
Багато письменників описували Мазепу,роблячи його одним із героїв своїх творів. Наприклад, у «Полтаві» О.С. Пушкіна перед читачами стає постать старого гетьмана, у якого вже достатньо досвіду і зовсім немає нічого романтичного.
На відміну від цього твору, Байрон показав вільну, тверду, непокірну молоду особу, що за свої упередження готова кинутися у бій. Це – молодий Мазепа, який ще сповнений романтичних почуттів. Наприклад, його любов до Терези принесла багато болю та страждань, але ця сильна людина ані трохи не шкодує про те, що його серце наповнене коханням.
Важливим є монолог самого Мазепи, з якого читачі дізнаються про звичайні людські слабкості, почуття та емоції цією сильної людини.
Природа та кінь головного героя становлять собою важливі елементи романтичного «байронічного» героя. Вони завжди відображають його настрій, радіють або страждають із ним. Саме це дозволяє ще краще зрозуміти внутрішній стан героя.
Іван Мазепа є важливішою постаттю в історії Украйни, яскравим, волелюбним бунтарем за покращення життя свого народу, але водночас, це прекрасна, романтична натура, що через все своє життя пронесла кохання у своєму серці, при тому, що саме воно принесло Мазепі найбільше страждань.