Дон кіхот і санчо панса порівняння дон кіхот і санчо панса — головні герої роману сервантеса. про героїв роману сервантеса можна впевнено сказати, що вони різні. вже з першого погляду впадає у вічі різниця у зовнішньому вигляді героїв: дон кіхот високий та худий, верхи на коні, а санчо панса — маленький, кругленький, верхи на віслюку. дон кіхота зображено у динаміці: він підвів руку, ніби хоче закликати нас до чогось, а у правій руці тримає довжелезного списа. його зброєносець — спокійний і обережний. на малюнку пікассо герої зображені гротесково, пародійно. усього декілька штрихів — і ми бачимо довготелесого дон кіхота на своїй шкапі, товстенького санчо пансу та маленькі-маленькі, порівняно з героями, вітряки. можливо, вони такі маленькі через віддаленість від героїв, а можливо, це герої набагато сильніші і вищі, ніж усі перешкоди. дон кіхот і санчо панса характеристика дон кіхотсанчо панса дон кіхот — бідний ідальго, який зовсім втратив здоровий глузд, без міри начитавшись низькопробних рицарських романів. вигадавши нове ім’я собі, своїй шкапі, знайшовши кумедні старі обладунки, він вирушає у мандри іспанією xvii століття, щоб захищати ображених та пригноблених. його мета благородна і добра, але герой викликає у співвітчизників лише сміх та нерозуміння. дон кіхот живе у своєму вигаданому світі рицарства і не хоче бачити реалій сучасного йому життя. мабуть, через те його добрі наміри часто-густо не , а лише шкодять людям і йому самому. дон кіхот — добрий і справедливий, діяльний та самовідданий. він не потребує визнання інших, бо абсолютно переконаний у своїй правоті санчо панса — бідний селянин, «багатий на дітей і бідний на статки», який погодився мандрувати із дон кіхотом у ролі зброєносця. він — протилежність своєму господареві майже в усьому. санчо панса погодився на подорож із дон кіхотом лише через обіцянку останнього зробити його губернатором острова, тобто з корисливим мотивів, а не заради ідеї. санчо не вміє читати й писати, проте є втіленням народної мудрості, яка вчить бути обережним і не наражатися на небезпеку без поважної причини. так, власне кажучи, санчо панса і намагається вчиняти, тим більше, що, порівняно із дон кіхотом, він досить боязкий, чого не приховує. ставши «губернатором», санчо панса прагне правити справедливо, як навчав його дон кіхот як впливають герої один на одного? дон кіхот стає обережнішим, враховує реалії життя, всотує «народну мудрість» санчо панса захоплений ентузіазмом дон кіхота, стає менш корисливим, більш сміливим, справедливим
Том Со́йер — один из главных персонажей романов Марка Твена «Приключения Тома Сойера».Том Сойер — предприимчивый, игривый мальчишка, обожающий красоваться перед другими ребятами. В разных работах возраст Тома, прямо не указанный в книге, оценивают примерно в 9-14 лет, чаще всего называют возраст 12 лет. Том олицетворяет собой беспечность и замечательный мир детства середины XIX века. Его лучшие друзья — Джо Гарпер и Гекльберри Финн - бездомный мальчик , покинутый своими родителями. Когда-то был влюблён в Эми Лоуренс, но позже её место в сердце Тома заняла Бекки (Ребекка) Тэтчер. У него есть сводный брат Сид и двоюродная сестра Мэри , с которыми они испытывали взаимную неприязнь. Том — сын покойной сестры тёти Полли. Несмотря на непоседливый характер, Том очень много читает, предпочтение отдает приключенческой литературе(т.к.сам любит искать приключения).
Татьяна, «женщина лет двадцати восьми, маленькая, худая, белокурая, с родинками на левой щеке. Родинки на левой щеке почитаются на Руси худой приметой — предвещанием несчастной жизни… Татьяна не могла похвалиться своей участью. С ранней молодости её держали в черном теле: работала она за двоих, а ласки никакой никогда не видела; одевали её плохо; жалованье она получала самое маленькое. Когда-то она слыла красавицей, но красота с нее очень скоро соскочила. Нрава она была весьма смирного, или, лучше сказать, запуганного; к самой себе она чувствовала полное равнодушие, других — боялась смертельно; думала только о том, как бы работу к сроку кончить, никогда ни с кем не говорила и трепетала при одном имени барыни, хотя та её почти в глаза не знала.
